На форумі в Шанхаї заявили про зв'язки між гуманістичним буддизмом і марксизмом
21 і 22 вересня 2024 року в храмі Нефритового Будди в Шанхаї відбувся національний форум із «теорії та практики гуманістичного буддизму». На заході, де виступили співробітники Робочого департаменту Об'єднаного фронту і контрольованої урядом Китайської буддійської асоціації, заявлялося про зв'язки між гуманістичним буддизмом і «прогресивною ідеологією» марксизму, пише Bitterwinter (Гірка зима, журнал про релігійну свободу і права людини).
Преподобний Чанцзан, виступаючи також від імені відсутнього майстра Яньцзюе, президента контрольованої урядом Китайської буддійської асоціації, віцепрезидентом якої є Чанцзан, назвав Шанхай «місцем народження гуманістичного буддизму». Він також заявив, що «гуманістичний буддизм» і «синізований (китаїзований) буддизм» — це одне й те саме.
«Гуманістичний буддизм» завжди означав буддизм, адаптований до найпрогресивніших ідеологій того часу, сказав Чанцзан, і сьогодні найпрогресивнішою ідеологією є марксизм із китайською специфікою КПК у викладі Сі Цзіньпіна. Саме до думки Сі Цзіньпіна має адаптуватися буддизм, який одночасно є синізованим і гуманістичним, заявив Чанцзан.
Те, що Шанхай є батьківщиною гуманістичного буддизму, не є хибним, оскільки саме там в останній період свого життя викладав майстер Тайсю — можливо, «ключова» постать у розвитку цієї течії. Тайсюй помер у храмі Нефритового Будди 1947 року.
Як розповів «Гіркій зимі» один з учасників форуму, згадка про важливу роль Тайсю була єдиним правдивим твердженням у промові Чанцзана, та й у всьому форумі. Все інше було брехнею.
Тайсю не хотів пристосовувати буддизм до сучасних антирелігійних ідеологій. Він пропонував буддизм, який меншою мірою орієнтований на ритуали і більшою — на допомогу людям, що страждають, зокрема й через активну соціальну та благодійну діяльність. Це був справжній гуманістичний буддизм, який неможливо було практикувати в умовах залізної диктатури китайської комуністичної партії.
Насправді ті, хто був вірний вченню Тайсю, здебільшого виїхали на Тайвань, де були створені гідні «гуманістичні» інституції, як-от Цзицзі, Фо Гуан Шань і Гора Дхарма Барабана. Деякі з цих інституцій можуть підтримувати певні «політичні» стосунки з сучасним Китаєм у своїх власних цілях, але, безумовно, їхні ідеї та дії не натхненні марксизмом або соціалізмом Сі Цзіньпіна.
Як пише «Гірка зима», КПК просто намагається захопити престижний ярлик «гуманістичний буддизм», зробити його синонімом «синізованого буддизму», очистити назву від її первісного змісту та замінити її на марксизм Сі Цзіньпіна — по суті, це шахрайство, вчинене за пособництва Китайської буддійської асоціації.