Начинені вибухівкою пристрої «Хезболли» викривають темні куточки азійських ланцюгів постачання (ВІДЕО)
Фатальні пейджери та рації азійського бренду «Хезболли» спричинили інтенсивні пошуки шляхів їх розповсюдження. В результаті виявлено темний ринок застарілих технологій, де покупці не мають жодних гарантій щодо придбаних ними товарів.
Ланцюги поставок і канали дистрибуції новіших і прибутковіших продуктів жорстко контролюються. Однак ідентифікація джерел походження старої електроніки з Азії (де підробки, надлишкові запаси й складні угоди про контрактне виробництво) іноді є неможливою, кажуть аналітики та консультанти.
Реакція компаній виробників небезпечних пристроїв, що вбили 37 людей і поранили близько 3000 в Лівані цього тижня, посилила труднощі у визначенні того, як і коли вони перетворились на небезпечну зброю.
Тайванська компанія Gold Apollo поклала провину на європейського ліцензіата свого пейджера. Розпочато розслідування походження смертоносного пристрою в Угорщині, Болгарії, Норвегії та Румунії. Японська компанія Icom заявила: ринок переповнений підробленими продуктами. Тому вона не може гарантувати, що рації з її ім'ям оригінальні.
«Якщо ланцюг постачання був зловмисно порушений з метою закладення вибухівки ... це неабияка інженерна робота, яка потребує певних зусиль. Але насправді порушити ланцюг постачання не так вже й складно. Напевно, найлегше було зламати ланцюг постачання», — каже Девід Фінчер, технолог і консультант з Китаю.
За його словами, підробки дуже поширені, особливо у великих виробничих центрах, таких як Китай. Там легко виготовляти підробки. Які, своєю чергою, компрометують ланцюги постачання. «Як технолог, я можу сказати, що підкласти трохи вибухівки в радіоприймач не так вже й складно», — каже Девід.
За словами джерел зі службі безпеки, «Хезболла» придбала ці пристрої близько п'яти місяців тому. Озброєне угруповання думало, що купує пейджери у компанії Gold Apollo.
Ручні радіостанції, які були придбані приблизно в той же час, що і пейджери, мали етикетки з назвою компанії Icom з Осаки і написом «Зроблено в Японії», як показано на фотографіях одного з пристроїв, який вибухнув.
Обидві компанії виключили можливість того, що будь-які смертоносні компоненти були виготовлені на заводах, розташованих на території їхніх країн.
Міністр економіки Тайваню Куо Джі-Хуей також заявив: компоненти, використані в пейджерах, які здетонували в Лівані, були виготовлені не в Тайвані.
Попереднє розслідування, яке провела ліванська влада, показало, що вибухівка була імплантована до того, як пристрої прибули в країну, йдеться в листі місії Лівану при ООН, направленому до Ради Безпеки ООН.
Поки не зрозуміло, як і коли пейджери та рації перетворились на зброю.
Джо Сімоне, партнер китайської фірми з інтелектуальної власності East IP, каже, що частково проблема полягає в тому, що менші бренди відповідно менше інвестують у боротьбу з підробками, з метою підвищення своєї прибутковості.
«Влада охоче має справу з низькотехнологічними підробками, але для захисту прав інтелектуальної власності необхідно проводити моніторинг, розслідування та подавати скарги, а це відбувається не так часто, як у випадку з високотехнологічними та великими технологічними брендами», — каже Сімоне.
Проблема ідентифікації товарів Icom полягає в тому, що вона припинила виробництво моделі IC-V82 десять років тому, приблизно в той самий час, коли почала впроваджувати голографічні наклейки як захист від підробок, повідомили в компанії.
Корпорація вже давно попереджає про підробки, особливо своїх старих моделей.
Згідно з останнім звітом Японського патентного відомства, понад 7% фірм в Японії повідомили про втрати бізнесу з причини підробленої продукції у 2020 році.
Icom закликала клієнтів користуватися лише її офіційною дистриб'юторською мережею.
Однак в Китаї існують десятки магазинів, які продають рації під брендом Icom на електронних платформах, таких як Alibaba.com, Taobao, JD.com і Pinduoduo, в тому числі і модель IC-V82.
Знята з виробництва модель IC-V82 також продається у В'єтнамі на платформі Shopee.
Отже ринок збуту цього товару широкий.
Gold Apollo дала ліцензію на свій бренд будапештській компанії BAC. Тепер ланцюжок поставок перетворився на таємничий слід, який намагаються зібрати докупи органи влади різних країн.
«Широка доступність дешевого обладнання дала можливість виробникам-крадіям не тільки підроблювати окремі компоненти, а й виготовляти повноцінні продукти», — каже Діганта Дас з Центру передової інженерії життєвого циклу Університету Меріленда, який вивчає контрафактну електроніку.
«Я б не називав це підробкою, — каже він, — це радше нелегальне виробництво».