Щонайменше п'ять раніше закритих уранових копалень у чотирьох штатах США відновили роботу відтоді, як Сенат ухвалив закон про заборону імпорту російського урану, а президент Байден підписав його в травні.
Після ухвалення федерального законодавства і нових програм зі стимулювання інвестицій у ланцюжок поставок ядерної енергії, знову відкрилися рудники у Вайомінгу, Аризоні, Техасі та Юті.
Зазначивши, що 94 ядерні реактори на 55 електростанціях нині виробляють 20% електроенергії в країні, Амір Аднані, президент і генеральний директор Uranium Energy Corp (UEC), заявив, що відновлення роботи шахти і переробного заводу — це інвестиції у відродження вітчизняної промисловості.
«Протягом багатьох років виробництво в США практично було відсутнє, страждаючи від нечутливого до цін імпорту через іноземні державні підприємства, які підривали вітчизняний видобуток та інвестиції», — сказав він.
Законопроєкт ухвалила Палата представників 365 голосами проти 36 у лютому й офіційно він набув чинності 11 серпня. Він покликаний започаткувати «ядерний ренесанс» завдяки впорядкуванню нормативних актів, спрощенню термінів отримання дозволів і виділенню 2,7 мільярда доларів у вигляді стимулів і податкових пільг на розвиток вітчизняних потужностей зі збагачення урану.
За законом про заборону імпорту російського урану послідувало створення в травні Федеральної цільової групи з управління та реалізації проєктів у галузі ядерної енергетики, а в червні — ухвалення закону ADVANCE, спрямованого на потроєння обсягів виробництва атомної енергії в країні до 2050 року, а також надання мільярдів додаткових стимулів та податкових пільг для розвитку таких технологій, що розвиваються, як малі модульні реактори.
Усе це неможливо без видобутку і переробки урану — галузі, в якій протягом десятиліть домінували Росія і Казахстан.
Півстоліття тому Сполучені Штати були найбільшим у світі виробником урану. За даними Управління енергетичної інформації США, у 1980 році вітчизняні оператори виробили і переробили 20 мільйонів кілограмів «жовтого кека», або близько 90% урану, який використовували 251 атомна електростанція, що виробляли 11% електроенергії в країні.
Однак у середині 1990-х років, після закінчення холодної війни, американські атомні електростанції дедалі частіше імпортували дешевший низькозбагачений уран, переважно з Росії та Казахстану.
Видобуток і переробку урану в США, і без того ускладнену суворими правилами видобутку, тривалими процесами отримання дозволів, судовими розглядами і високими операційними витратами, було ще більше підірвано катастрофою на АЕС «Фукусіма» в Японії в 2011 році.
Проте критики кажуть, що видобуток урану in situ (і взагалі видобуток урану) пов'язаний з ризиками, зокрема з ризиком забруднення ґрунтових вод радоном, важкими металами та рідинами, що вилуговують.
Ця галузь також має погану репутацію на більшій частині Західного узбережжя, особливо у племені навахо і племен хопі та хавасупай у Нью-Мексико та Аризоні, де радіоактивні відходи та пил, важкі метали й кислотні шахтні стоки від видобутку урану сприяли виникненню раку та інших проблем зі здоров'ям з 1940-х років.
Рада племені хавасупай та інші організації рішуче виступають проти відновлення в січні 2024 року уранової копальні Pinyon Plain компанії Energy Fuels Resources у Національному лісі Кайбаб в Аризоні, приблизно за одинадцять кілометрів на південь від Гранд-Каньйону.
Подібного конфлікту немає з підприємством UEC Christensen Ranch ISR, яке є частиною проєкту з вилучення урану Willow Creek в округах Кемпбелл і Джонсон, штат Вайомінг.
Центральний переробний завод UEC в Ірігараї є центральним елементом проєкту і має ліцензовану потужність 1,1 млн кг урану на рік. Компанія має намір збільшити цю потужність до 1,8 млн кг, або понад 1 814 метричних тонн, на рік.
За матеріалами The Epoch Times