У Малайзії заявили про надання імпортерам пальмової олії опікунства над орангутангами (ВІДЕО)
Компанії, що імпортують пальмову олію з Малайзії, зможуть брати орангутангів під опіку, але вони не зможуть залишати країну, заявив у неділю міністр сировинних товарів у переглянутому варіанті схеми збереження природи, оголошеної раніше цього року.
Міністр плантацій і сировинних товарів Джохарі Абдул Гані також пообіцяв зупинити вирубку лісів у Малайзії, заявивши, що 54% території країни вкрито лісом і що цей рівень не опуститься нижче 50%.
У травні міністр висунув план відправки орангутангів за кордон як торгові подарунки, щоб розвіяти побоювання щодо впливу на середовище проживання тварин виробництва пальмової олії, яке зазвичай пов'язане з вирубкою лісових угідь.
Цей план викликав заперечення з боку природоохоронних груп, які побоюються за благополуччя орангутангів, що перебувають під загрозою зникнення.
«Тварини не можуть покинути свої природні місця проживання. Ми повинні зберегти їх тут. А потім ми зустрінемося з країнами або покупцями нашої пальмової олії, якщо вони захочуть працювати разом, щоб забезпечити догляд за цими лісами та їхнє вічне збереження», — сказав Джохарі на пресконференції в Сабасі, на півночі Борнео.
За даними природоохоронної організації WWF, популяція орангутангів, чия назва в перекладі з малайської означає «людина лісу», на острові Борнео становить менше 105 000 особин.
Про схему «дипломатії орангутангів» уперше стало відомо в травні, після того як торік Європейський союз схвалив заборону на імпорт товарів, пов'язаних із вирубкою лісів.
У Малайзії, другому за величиною виробнику пальмової олії, яку використовують у різних товарах (від губної помади до піци), назвали закон дискримінаційним.
Джохарі заявив, що кошти, отримані від компаній, які беруть під опіку орангутангів, будуть спрямовані неурядовим організаціям та уряду Сабаха для моніторингу лісових масивів, де мешкають примати, а також для контролю за безпекою і станом тварин.
Він не повідомив подробиць про те, скільки коштуватиме опіка.
Марк Анкреназ, науковий директор неурядової організації Hutan, висловив сподівання, що план дасть змогу фінансувати роботи зі збереження середовища проживання, наприклад, будівництво коридорів між розрізненими лісами, які занадто малі для підтримки життєздатних популяцій диких тварин.