Художник створює унікальні картини на зрізі книг (ФОТО)
72-літній Мартін Фрост народився в Лондоні. Зараз він живе і працює у приморському містечку Вортінг на півдні Англії у своїй студії, поєднаній із палітурною майстернею.
З юних років Фрост був знайомий зі світом мистецтва.
«Мій батько був професійним художником-портретистом, а мама працювала менеджером у художній галереї», — розповів Фрост в інтерв’ю The Epoch Times.
У домі Фроста завжди займалися живописом і кресленням, та заохочували його до малювання з самого раннього віку.
«Діти в школі із задоволенням малюють, але потім вони стають невпевненими в собі, а ставши дорослими, здебільшого перестають займатися творчістю… бояться, що в них не вийде, — каже він — У мене не було страху… Мої батьки благословили мене, мені пощастило».
Фрост вступив до художнього коледжу, щоб стати художником. Однак пізніше він вирішив бути дизайнером у театрі, і почав працювати в цьому напрямку.
Бувши декоратором у театрі в 1970-х роках, його сусід і колега Дон Нобл познайомив його з живописом на зрізі книги.
«Він показав мені свій шедевр, — сказав Фрост — І я був вражений».
Фрост вирішив спробувати себе в цьому унікальному мистецтві. Під керівництвом Нобла він досить швидко опанував цей вид творчості, техніка була доволі простою.
«Так вийшло, що мені легко дається малювання, було неважко щось намалювати, — сказав Фрост. — Я просто випробував методику».
«Потім я зробив кілька книжок із такими малюнками й показав їх книготорговцям, вони гідно оцінили ці книжки та взяли на продаж. Поступово ця справа стала моєю роботою, я звільнився з театру. Моя дружина теж працювала, ми обидва заробляли, тож у нас усе вийшло… Більшість людей змінюють професії протягом життя, але я застряг у цій на півстоліття!»
Навмисне ремесло
Найбільш ранні версії картин на зрізі книжок були зроблені в Лондоні в середині XVII століття, це суто британське ремесло.
Один край кожної сторінки в книзі скріплений з палітуркою, інші три можна розфарбувати. Мартін розрізняє одинарне, двостороннє подвійне, роздільне подвійне і суцільне забарвлення переднього краю, залежно від того, скільки зображень зроблено і в яких напрямках.
«Є ще деякі відмінності», — каже Мартін.
Золоте покриття — традиційний спосіб заховати намальовану на зрізі книги картину.
Фрост і його попередники віддають перевагу акварелі, а не олійним фарбам і фарбам на синтетичній основі, щоб уникнути обваження сторінок, необхідні легкі фарби та м’який пігмент.
Коли у 20 років Фрост почав малювати на передньому краї, він працював із книжками XIX століття в шкіряних палітурках із позолоченими сторінками. Вони ідеально приховували його роботу.
«Я розмальовував багато Біблій і молитовників, малював релігійні сцени, вони були дуже популярні. Досить багато моїх робіт присвячено раннім поетам, також я розмалював спортивні книги, романтичні романи та навіть „Гаррі Поттера“».
Фрост створив 3500 картин на зрізах книг за 50 років. Виконання замовлення може зайняти від 12 годин до тижня, залежно від розміру і складності зображення, а також від того, чи потрібно позолотити книжку і попередньо відновити її. Мартін — майстер своєї справи, але його робота не позбавлена труднощів.
«Я працюю з великою кількістю шматочків паперу, важко обмежити потрапляння фарби між сторінками книги. Якщо ви дивитеся на поперечний зріз, то там цілі сходи. Я малюю якраз на цих сходах, і фарба дуже хоче потрапити всередину книги».
Інша проблема полягає в тому, що деякі сторінки старих книжок бувають жирними або пористими, тоді Мартіну доводиться знаходити інший підхід до таких книжок.
«Такі сторінки не можна зволожувати; вода проникає в папір, від цього він стає пухким і одразу облазить шар золота, — пояснив він. — Це також збільшує час роботи, тому що доводиться малювати маленькими фрагментами досить сухою фарбою, а це зовсім нешвидка технологія».
«Не можна помилятися, — каже Фрост. — Якщо напартачив, не можна перефарбувати заново. Це дуже кропітка і вдумлива робота».
Останній ремісник
Фрост ділиться своїм рідкісним ремеслом на власному веб-сайті та в Instagram.
«Моя ідея полягає в тому, щоб розмістити архів, показати внутрішні процеси мистецтва. Більшість художників працювали в минулому, і ми нічого про них не знаємо. Вони ніколи не підписували свої роботи. Тепер я розповідаю про це і відкрито говорю про свою справу, і у всіх моїх картин є підпис, маленький символ, який я наношу на зображення».
Іноді Мартіна запитують, навіщо йому створювати картини, які не можна побачити, та й узагалі псувати стару книжку, але відповідь Фроста проста: його мистецтво — це вшанування книжок, і єдина мета його професії — змусити людей посміхатися і зберегти традицію.
Асоціація ремесел внесла Фроста до списку «майстрів, які перебувають під загрозою зникнення». Він отримав звання члена Британської імперії (MBE), йому вручили медаль у королівському Віндзорському замку в Англії.
«Моя донька підштовхнула мене до цього. Вона подумала, що для мене було б гарною рекламою спробувати отримати якесь визнання від Палацу на тій підставі, що я останній, хто залишився в живих. І Палац відгукнувся».
Мартін очікував, що звання йому вручатиме принц Чарльз, але, коли він прибув до Віндзорського замку з дружиною і донькою, його зустріла сама королева Англії.
«Того ж дня при повному параді з медаллю на грудях я відвідав свою маму. Вона дуже пишалася мною і казала всім своїм друзям: „Це мій син!“».
За останні п’ять років кілька нових майстрів почали малювати на зрізі книжок, але ніхто з них не створює зникаючих картин. І оскільки колись успішний ринок неабияк скоротився, Мартін цілком справляється з навантаженням самостійно.
Він подумує вийти на пенсію і сподівається передати комусь естафету. Уже 15 років він проводить семінари в багатьох країнах: Нідерландах, Бельгії, Франції та Сполучених Штатах, намагаючись передати це ремесло й оживити ринок.
«Мало хто знав про живопис на зрізах книжок, тому що ці картини приховані; ви не можете повісити її на стіну, цих картин немає в галереях, — каже Фрост. — Це може показати тільки обізнана людина, тому мало відомо про цей жанр живопису. Я старію, тому хочу більше розповісти, хоча ніколи повністю не піду на пенсію, поки можу малювати».
За матеріалами The Epoch Times USA