ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Війна з Тайванем: у китайських соцмережах з'являються антивоєнні настрої

Велика Епоха
Солдати Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) беруть участь у військових навчаннях у горах Паміру в Кашгарі, регіон Сіньцзян на північному заході Китаю, 4 січня 2021 року. (/AFP via Getty Images)

Загрози китайського комуністичного режиму анексувати Тайвань цьогоріч посилилися, що проявлялося в частіших вторгненнях у водні та повітряні зони контролю Тайваню. Тим часом антивоєнний пост, що засуджує агресивні дії режиму, став вірусним у китайських соціальних мережах і знайшов відгук у багатьох громадян Китаю.

Пост свідчив: "Якщо почнеться війна, я не поїду, і не відпущу своїх дітей. Я людина, яка живе на дні суспільства. Ніхто не згадує про нас у мирний час. Тільки у важкі часи про нас починають згадувати. Вони кажуть, що, коли країна в біді, кожен має виконувати свій обов'язок. Але вони не ставляться до нас так само, коли отримують пільги чи користуються національними привілеями. Хто хоче йти на війну — йдіть. У будь-якому разі, я не піду, й не дозволю своїм дітям піти туди".

Антивоєнний пост було повторно розміщено на різних онлайн-платформах у материковому Китаї, і багато користувачів мережі поділилися схожими думками у своїх коментарях.

Одна людина запитала: "Діти й дружини високопоставлених чиновників переїхали до США. Чому ми, прості люди, повинні ризикувати своїм життям [йти на війну за них]?".

Інший написав: "Дайте мені зброю та подивіться, у кого я буду стріляти. Я обов'язково стрілятиму в тих, хто змушує мене йти на поле бою. Я не тримаю зла ні на кого іншого".

Деякі користувачі мережі запропонували відправити на війну корумпованих чиновників: "Нехай першими підуть працівники міського управління та управління сільським господарством!".

В іншому пості на Zhihu користувач мережі під ніком "Той, хто повільно думає про світ" поділився своєю думкою щодо причин, через які "небажання боротися за країну" знайшло відгук у багатьох китайців.

"По-перше, зловживання владою і погане поводження з людьми з боку керівництва сільського господарства, міського управління і навіть дорожньої поліції викликали значні негативні наслідки. Особливо співробітники управління сільського господарства, які образили щонайменше 60 відсотків населення".

Друга причина — величезна нерівність між багатими та бідними в китайському суспільстві. "Наприклад, компанії, що виробляють продукти для ПЛР-тестів COVID-19, використовують пандемію, щоб заробити десятки мільярдів доларів".

Третя причина — масова корупція комуністичних чиновників, ідеться в повідомленні. "Вони використовують владу в інтересах своїх наближених, що огидно. Ось чому деякі користувачі мережі запитують: "Кого ми будемо захищати? Захищати "молодого пана" Чжоу чи захищати "арктичного сома" з дев'ятизначними заощадженнями?".

Під прізвищем Чжоу мається на увазі Чжоу Цзе, син чиновника Комуністичної партії Китаю (КПК) у провінції Цзянсі, який одного разу заявив, що чай, який він п'є, коштує 200 000 юанів за 0,5 кг (близько 22 000 доларів).

"Арктичний сом" — так китайці в соціальних мережах називають онуку відставного чиновника з міста Шеньчжень, яка зараз навчається в Австралії. Вона хвалилася в соціальних мережах, що її сім'я має дев'ятизначні заощадження, отримані завдяки простому китайському народу, що спричинило суспільний гнів.

Це не перший випадок, коли китайська громадськість висловлює антивоєнні настрої щодо зусиль КПК з мобілізації на війну та військової пропаганди.

У лютому ЗМІ материкового Китаю опублікували в Інтернеті статтю, яка свідчила: "Якщо у Батьківщини буде потреба, чи підеш ти на передову?". У статті стверджувалося, що 94 відсотки опитаних "готові виступити".

Однак повідомлення в розділі коментарів до статті показали в переважній більшості випадків протилежну реакцію. Китайські користувачі мережі один за одним писали: "Нехай спочатку підуть чиновники".

З 1 березня КПК ввела в дію новий закон про резервні кадри збройних сил, який підняв верхню вікову межу до 60 років.

24 лютого китайський режим ухвалив резолюцію про коригування застосування деяких положень Кримінально-процесуального закону для військових у воєнний час, яка набула чинності 25 лютого. Нові поправки спрямовані на "злочини військового характеру", які можуть становити загрозу для КПК, такі як "дезертирство".

У резолюції також викладено правову основу, що дозволяє КПК оголошувати воєнний стан, якщо це необхідно для контролю над ситуацією всередині країни.

За матеріалами The Epoch Times USA