Архітектура на фотографіях Джеймса Морріса — урочисте звучання графіки. ФОТОрепортаж

Фотохудожник Джеймс Морріс робить монохромні зображення настільки виразними, наскільки це можливо з використанням обмежених засобів чорно-білої фотографії. Коли дивишся на такі знімки, мимоволі розумієш, чому архітектуру називають «застиглою музикою». Лінії у його роботах співають і затихають у напівтіні, а акценти світла ведуть соло пронизливо, немов скрипки.

Джеймс Морріс (James Morris) народився в 1963 році у Гріффітстауні, Уельс. Він вступив до Університетського коледжу Лондона, щоб вивчати історію від Середньовіччя до сучасності. Іще на початку своєї кар'єри Джеймс зарекомендував себе як майстер архітектурної зйомки і багато працював на замовлення для архітекторів, дизайнерів і видавців. Його фотографії було використано як ілюстрації до безлічі книг і журналів з історичного і сучасного зодчества.

У портфоліо майстра — переважно міські пейзажі. Є також серія фотографій британської полярної станції Галлей-6. Роблячи знімки, фотограф використовує виразні прийоми графічності — лаконічність, чисті лінії і бездоганно складену композицію.

У своїй роботі фотограф звертає велику увагу на збереження недооціненої архітектурної спадщини. Ця тема знайшла відображення в серії знімків «Butabu», які він привіз з чотиримісячної подорожі пустелями Західної Африки. На фотографіях зображені незвичайні глиняні будови, створені вручну традиційним для жителів африканського регіону способом. На думку фотографа, багатство цієї архітектури у світі незаслужено ігнорують, можливо тому, що у свідомості багатьох людей засів кіношний стереотип примітивної африканської хатини, зробленої з бруду.

Монохромність Джеймс Морріс використовував і в серії фотографій з різних країн «One», на яких зображено будівлі з анфіладами арок і величними колонами. Арки на цих знімках перетворюються на мереживо зі світла і тіні, а колони, здається, звучать подібно до органу.

Багато фотохудожників надають перевагу монохрому, особливо коли справа стосується зйомок архітектурних об'єктів, адже часто в них важливі не кольори, а форма, лінія, текстури і ритм. Підкреслити ці особливості і виділити контрастні плями зручніше саме за допомогою обмеженої кольорової палітри. Серед відомих майстрів жанру чорно-білої фотографії — Мішель Кірх (Франція), Езра Столлер (США) і Данило Ткаченко (Росія).

Читайте далі:

Види сучасної книги: від файних до надзвичайних

Концерт Shen Yun справив глибоке враження на світових знаменитостей

Архітектор створив серед кактусів у пустелі крихітний будинок, схожий на цвіркуна чи броненосця