Нескінченна любов, затьмарена роками тюремного ув'язнення і тортур

За всі роки, починаючи з їхнього знайомства, Лі Шаншань і Чжоу Сяньян не встигли відчути, що таке нормальне сімейне життя.

Лі ледве знала свого майбутнього чоловіка Чжоу Сяньяна, коли його заарештували і засудили до дев'яти років ув’язнення тільки за те, що він був послідовником практики самовдосконалення Фалунь Дафа (Фалуньгун), основними принципами якої є Істина-Доброта-Терпіння.

«Насправді, перш ніж його відправили до в'язниці, ми зустрічалися лише три рази. Ми навіть жодного разу не потрималися за руки. Я вперше почула про нього від його сім'ї та друзів, а також із листів. Він зворушив моє серце, і я погодилася стати його дружиною і почати разом з ним своє незвичайне життя», — написала вона у відкритому листі на Minghui.org.

Незабаром Лі дізналася, що більшість родичів Чжоу також було ув'язнено за те, що вони практикували Фалуньгун.

Лі хотіла знову побачитися із Чжоу і допомогти йому, тому морозного зимового дня вона вирушила відвідати його у в'язниці Ганбей у Тяньцзіні. Однак там їй відмовили в побаченні з тієї причини, що відвідувати ув'язнених можуть тільки родичі.

Однак Лі не хотіла здаватися. Коли вона стояла на вулиці серед снігу, розмірковуючи, що ж робити, у неї виникла ідея: вона попросить тюремного службовця одружити її та Чжоу — так вона стане родичкою і зможе його відвідати.

Її прохання приголомшило тюремників. Їх ніколи до цього не просили укласти шлюб, але вони отримували багато запитів на розлучення через розпад пар у результаті тиску загальнонаціональної кампанії переслідування, розпочатої китайським режимом в липні 1999 року проти послідовників Фалуньгун.

Це була відважна спроба, але прохання Лі не задовольнили, і вона того дня так і не побачилася з Чжоу. Однак вона не здавалася, і через п'ять місяців тюремні службовці все ж дозволили їм зустрітися.

Це було в грудні 2004 року. Сім років по тому Чжоу звільнили, і закохані нарешті змогли одружитися. Однак на них чекало ще багато страждань, які їм довелося пережити під час кампанії переслідування компартією Китаю послідовників Фалуньгун.

Роки стійкості і розлук

Лі познайомилася з Чжоу в 2003 році — тоді його тільки-тільки звільнили з 18-місячного ув'язнення, яке він провів у декількох трудових таборах. Причиною ув'язнення була його поїздка до Пекіна, щоб закликати владу не обмежувати право людей вільно практикувати давню систему самовдосконалення Фалуньгун.

Через переслідування Лі була змушена кинути коледж, бо вона відмовлялася перестати займатися Фалуньгун, а Чжоу втратив роботу інженера.

Після того, як у 2004 році Чжоу знову заарештували і засудили до 9-річного терміну, Лі почала апелювати від його імені будь-яким можливим способом — незважаючи на величезний тиск і ризик бути заарештованою знову. Вона писала скарги, щоб викрити тортури і жорстоке ставлення до Чжоу, і регулярно дзвонила начальнику в'язниці. Вона все ще продовжувала намагатися відвідати Чжоу в тюрмі, але безуспішно.

Переслідування і залякування почалися в січні 2006 року. Лі погрожували за її заклики до звільнення Чжоу, за нею стежили співробітники Національної безпеки. Потім її будинок обшукали, і вона була поміщена у в'язницю на місяць. Після звільнення за її будинком велося спостереження, потім її знову заарештували і відправили до трудового табору на 15 місяців.

«Мені було тоді всього лише 25 років. Я перенесла примусову працю і нестерпну самоту в таборі, але не шкодую, що боролася за Чжоу», — говорить Лі у відкритому листі під назвою «Трагічний шлях молодої пари: наречена Чжоу Сяньяна сім років апелює за його звільнення».

«За день до закінчення мого терміну до табору завітав начальник національної безпеки, щоб поговорити зі мною. Він намагався змусити мене відмовитися від своїх звернень. Я урочисто сказала йому, що допоможу будь-якому другу в скруті, а тим паче — своєму нареченому».

Під час ув’язнення Лі часом перебувала на межі нервового виснаження. Після звільнення родичі ледь впізнали її — так вона була ослаблена.

Тортура «якір» та інші знущання

Тим часом Чжоу проходив через пекельні випробування в тюрмі Ганбей. За повідомленням сайту Minghui, його неодноразово били високовольтними електрошоковими кийками, він піддавався жорстокому побиттю і тривалому одиночному ув'язненню, а також йому було відмовлено у використанні туалету.

У рамках процедури «промивання мізків» він був змушений дивитися відео з наклепами на Фалуньгун. Окрім того, його змушували виконувати виснажливу рабську працю, незважаючи на те, що у нього були рани внаслідок застосування тортур.

Одного разу Чжоу всю ніч били електричними кийками — опіки, рани і синці були по всьому його тілу. Іншим разом йому не давали спати 30 днів поспіль.

Одним із найогидніших видів жорстокості, якої зазнав Чжоу, була так звана тортура «якір». Це метод катування, при якому руки і ноги жертви прив'язані до металевих кілець у підлозі. Ноги розведені під кутом 130 градусів, а обидві руки притиснуті до іншого кільця поруч з однією з ніг. Ця позиція змушує жертву відчувати постійний біль. Таким чином жертва може бути піддана катуванню цілодобово протягом декількох тижнів або навіть місяців. Як повідомляє Minghui, деякі практикуючі Фалуньгун померли внаслідок застосування до них таких тортур.

Чжоу піддавався тортурам «якір» декілька разів. Після того, як він оголосив голодування на знак протесту проти переслідування Фалуньгун, його помістили в одиночну камеру і прив'язали на підлозі в положенні «якір» — це тривало безперервно приблизно протягом місяця.

Після року голодування і тортур Чжоу багато разів перебував у критичному стані. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International охарактеризувала його випадок як такий «Що вимагає вжиття невідкладних заходів», і його справу було передано в Комісію ООН з прав людини.

28 липня 2009 Чжоу звільнили під заставу перш ніж закінчився термін ув'язнення.

«Коли Чжоу вперше повернувся з в'язниці Ганбей, він був дуже слабкий, — розповіла Лі, — при зрості 175 см він важив усього 39 кг. Він ледве міг ходити, а їсти міг лише рідку їжу. Через катування «якір» він не міг стояти прямо і не міг випрямити спину протягом декількох місяців».

Але як тільки Чжоу повернувся до практики Фалуньгун і регулярно виконував повільні вправи, його тіло почало зцілюватися. Нарешті молоді одружилися 26 жовтня 2009 року.

«Через 11-річне переслідування життя сім'ї Чжоу Сяньян було дуже важким, тому ми не збиралися проводити весільну церемонію. Але у Чжоу дуже хороша репутація серед рідних і друзів, тому багато людей запропонували нам допомогу і організували свято», — говорить Лі. — Нарешті я змогла одягти білу весільну сукню, про яку так довго мріяла».

Звільнення і зустріч — і знову розлука й арешт

Спільне життя Лі і Чжоу в шлюбі було недовгим. Їх обох повторно заарештували 5 березня 2011 року.

Після того, як Лі було звільнено через 20 днів, вона почала ще один раунд апеляцій, написавши листа до в'язниці, де перебував Чжоу, відділу внутрішньої безпеки та прокуратури. Петицію про звільнення Чжоу, що супроводжує її відкритого листа, було підписано 2300 жителями його рідного міста в окрузі Чанлі.

Однак за ці зусилля Лі було знову заарештовано і засуджено до двох років у жіночому виправно-трудовому таборі Хебей. У зв'язку з тим, що вона не відмовилася практикувати Фалуньгун, її довго тримали в одиночній камері та примушували виконувати рабську працю. Окрім того, протягом року їй не дозволяли приймати відвідувачів.

І все ж петиція допомогла домогтися звільнення Чжоу в квітні 2012 року. Тепер настала його черга боротися за Лі, і він одразу ж почав докладати зусиль для її порятунку.

Він написав відкритого листа владі під назвою «Чиста правдивість і чисте співчуття, що несправедливо постраждали та наразилися на небезпеку». Він та його мати стояли перед воротами трудового табору, розповідаючи перехожим, як Лі допомагала йому врятуватися, а тепер сама перебуває у в'язниці. Більш 5200 чоловік висловили їм свою підтримку, підписавши супроводжуючу цей лист петицію.

Чжоу писав: «Невже ми дійсно повинні виснажувати свою молодість і витрачати свої кращі роки на заклики й петиції, щоб підтримати нашу віру і захистити основне право на свободу віросповідання в цьому суспільстві?».

Лі було звільнено в листопаді 2013 року після завершення вироку. Якраз тоді, коли здавалося, що вони зможуть нарешті мирно жити в шлюбі, 2 березня 2015 року їхня обох знову заарештували.

На цей раз Чжоу дали 7 років у в'язниці Біньхай, а Лі 6 років у жіночій в'язниці Тяньцзіня.

Матері Лі не дозволили відвідати її, бо вона теж практикує Фалуньгун. Коли її батьку, який не займається практикою, дозволили побачення, Лі була оточена двома ув'язненими, які визнали, що її катували, змушуючи стояти протягом довгого часу.

Після того як Лі сказала батькові, що кожного дня їй давали лише мізерну кількість їжі, один з ув'язнених вихопив у неї телефон і більше не дозволив розмовляти.

За повідомленням Minghui, Чжоу голодує на знак протесту вже більше трьох з половиною років, і щодня його доставляють до тюремної лікарні для примусового годування, яке саме по собі є катуванням. Тривале голодування і фізичні муки від насильницького годування зробили цього 45-річного чоловіка виснаженим і розбитим.

Джерело: The Epoch Times.

Читайте далі:

Колишній студент-медик розповів про вилучення органів у живих людей китайськими військовими лікарями

Квітуча скромність — історія танцівниці Меган Лі