ⓅОко – складний орган, який складається з безлічі структур, що забезпечують людині важливу функцію – зір. Захворювання цього органу можуть призводити до дискомфорту у житті. Найпоширеніші патології ока – це зміна заломлюючої здатності, а саме короткозорість і далекозорість.
Визначення
Далекозорість є рефракційною дисфункцію очного яблука, при якій світлові промені фокусуються за сітківкою ока, тобто людина не може сфокусувати зір на близьких об'єктах. Така аномалія зору характерна для ¼ населення земної кулі. З приводу цього захворювання існує міф, що людина добре розрізняє віддалені об'єкти. Для людей у віці така властивість характерна, але все ж міф залишається міфом: у клінічній практиці більшість людей з далекозорістю бачать погано як далеко, так і поблизу.
Етіологія розвитку
До виникнення захворювання можуть привести 2 причини:
слабка здатність оптичної системи;
невідповідність розмірів очного яблука, його вкорочення в передньозадній осі.
Патологія буває таких форм: вроджена і набута. Вроджена форма є фізіологічною, оскільки зоровий апарат дитини недостатньо розвинений. Вроджена далекозорість з віком проходить. Вона може зберігатися в тому випадку, якщо причина – не відставання очного яблука в розвитку, а вроджені патології зорового апарату і лицьового скелета (вроджені колобоми, ущелини, глаукома, анірідія).
Придбана форма розвивається через вікові зміни в організмі або ж через відставання очного яблука в розвитку. Чому око відстає в рості від всього організму – загадка для більшості офтальмологів. Причини старечої далекозорості або пресбіопії криються у виснаженні резервних сил організму для постійної напруги зору, порушення фокусування ока, слабкість зв'язок і м'язів ока.
Далекозорість буває
Класифікація
Далекозорість буває аксіальною, що пов'язано з укороченням передньозадньої осі очного яблука і рефракційною, причина якої криється в слабкій заломлюючій здатності оптичної системи ока.
Якщо слабка рефракційна здатність компенсується акомодацією очного яблука, то захворювання вважається латентним або прихованим. В іншому випадку, якщо корекція зору здійснюється тільки за допомогою контактних лінз або окулярів з діоптріями, далекозорість вважається явною. Вікову далекозорість прийнято вважати явною.
Залежно від вікових особливостей організму, механізм виникнення патології, захворювання підрозділяється на фізіологічну, вроджену дитячу і старечу форму.
Відповідно до тяжкості захворювання виділяють наступні ступені необхідної корекції – слабку (до +2 діоптрій), помірно виражену (до +5 діоптрій) і сильно виражену (більш +5 діоптрій).
Клінічна картина
Слабка далекозорість у молодих людей повністю компенсується акомодаційним апаратом очного яблука, зниження гостроти зору не буде спостерігатися.
При середній ступені недуги зір також не буде порушено, однак під час роботи з дрібними предметами, листами, при читанні, очі будуть сильно втомлюватися, свербіти, можливо навіть виникнення больового синдрому, який буде поширюватися на лоб, надбрів'я, перенісся. Людина із середнім ступенем тяжкості далекозорості буде намагатися віддаляти предмети, часто робити перепочинок в роботі.
Для яскраво виражених форм далекозорості буде характерний виражений больовий синдром, свербіж, швидка стомлюваність очей. Оскільки пацієнт постійно чеше очі, нерідкі запальні процеси рецидивуючого характеру – кон'юнктивіти і блефарити. Запалення з'являється через те, що людина при розчісуванні заносить інфекцію і бруд на слизову оболонку очного яблука.
У дитячому віці через далекозорість високий шанс появи косоокості. Вона виникає через слабкість акомодаційного апарату: очі будуть зводитися до перенісся, щоб підвищити чіткість і фокусування очних яблук. Якщо не піддавати захворювання корекції, надалі зір суттєво погіршиться, виникне амбліопія.
Діагностика і лікування далекозорості
Досвідчений лікар-офтальмолог відразу ж зможе визначити далекозорість завдяки тестам на гостроту зору. В якості додаткових методів обстеження використовується візометрія, комп'ютерна рефрактометрія, УЗД очного яблука. У разі розвитку косоокості можуть застосовуватися біометричні дослідження зорового апарату.
Лікуванням цього захворювання повинен займатися тільки кваліфікований лікар. Усі методи лікування далекозорості поділяються на такі типи:
консервативні;
лазерна корекція;
оперативні втручання.
Головним кроком при лікуванні цієї патології є своєчасне звернення до медиків і призначення грамотного лікування. Для дітей дошкільного віку часто потрібні консервативні методики вирішення проблеми, наприклад, грамотний підбір окулярів odu.kiev.ua, контактних лінз.
Для осіб старшого віку пропонується лазерна корекція зору. Це втручання малоінвазивне та атравматичне, що дозволяє уникнути ускладнень, прискорити реабілітацію і запобігти розвитку астигматизму.
Оперативні втручання необхідні для лікування запущених захворювань, що не піддаються консервативному лікуванню. Людям з далекозорістю необхідно проводити ЛФК для очей, носити перфоровані окуляри для зниження навантаження на очі і відвідувати лікаря не менше 2 разів на рік.
За умови правильної корекції, регулярного відвідування офтальмолога і проведення профілактичних заходів від далекозорості можливо вилікуватися. Все у ваших руках!
*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.
