Ми залишили нашого читача на роздоріжжі трьох доріг, або точніше, стежок: Штангеєвської, Боткінської і Ставрикайської (Хрестової), які сходяться на схилі Хрестової гори. У путівниках ви ще прочитаєте про Дмитрівську, Таракташську стежки, які ведуть вгору на Ай-Петрінську яйлу. Маршрут протяжністю близько восьми — дев'яти кілометрів включає в себе Штангеєвську та Боткінську стежку.
Першу частину розповіді читайте в статті:
Боткінська стежка починається на горі Хрестовій (Ставрі-Кая) і закінчується в районі Поляни казок і Ялтинського зоопарку. Названа вона ім'ям видатного лікаря Сергія Петровича Боткіна, який один із перших оцінив цілющі властивості клімату Південного берега Криму. Ще сто років тому сердечникам, легенникам, та й усім недужим було рекомендовано не сидіти в чотирьох стінах, ковтаючи пігулки, а в міру сил рухатися стежками Криму, наповнюючись цілющим смолистим настоєм древніх ялівцевих і реліктових сосен. Красотерапія програмує кожну клітину на позитив і любов до життя, підвищуючи емоційний фон і опірність організму.
Гора Ставрі-Кая оповита легендами про тавра, який давним-давно поставив кам'яний хрест на її вершині. Зараз гору впізнаєш здалеку за дерев'яним хрестом. Кримські спелеологи виявили в Хрестовій горі печеру з артефактами існування стародавніх людей. У неї можна потрапити тільки за наявності гарних альпіністських навичок. Споглядання прекрасних панорамних видів у радіусі 360 градусів навколо Ставрі-Кая утихомирює душу і заспокоює розум. Гора не відпускає — як живий організм вона випромінює тепло і тримає тебе в своїх обіймах. Не тільки обриси скельних порід на схилі, а й химерні стовбури та виступне з-під землі коріння кримських дзен-сосен, які притулилися на підступах до гори, підкреслюють незвичайність цього місця.
#img_gallery#
Розкинута на пагорбах Ялта, бездонна синь моря, що зливається на горизонті з небом, в обрамленні хвойного лісу, як жива картина неперевершеного живописця, викликає захоплення. Над Ставрі-Кая вінцем підносяться відроги Ялтинської яйли. Острівці снігу на вершинах Ай-Петрі надають дивовижної ошатності і величності пейзажу.
Інтенсивне танення сніжників на Ай-петрінському плато дає життя безлічі веселих співаючих струмочків і водоспадиків. Наша стежка прямує вниз до оглядового майданчику Куш-Кая, або Пташиної скелі. Панорамні живописні картини парків, моря та Ялти миготять, як вернісаж у живій галереї мистецтва.
Малахітові схили, вишиті золотистими візерунками сонячних променів стеляться перед вашими ногами чарівним килимом. Раптово в лісовій гущавині у відблисках світла бузковими аметистами спалахують первоцвіти. Повітря наповнене ароматом квітучих рослин і веселим щебетом птахів. Поступово хвойні дерева заміщуються листяними породами: буком, горобиною, осикою, липою, кленом, ліщиною, дикою грушею, яблунею, кизилом, шипшиною і терниною.
На середині стежки річка Явлуза перегороджує нам шлях. Навесні вона повноводна і багата водоспадами: верхній і нижній Яузлар порушують тишу шаленим шумом. Притягують і зачаровують погляд фігури, що народжуються з піни і каскадів падущої води — наче жива істота танцює в стрімкому танці.
Стежка плавно спускається вздовж річки і виходить до Поляни казок. Тут завершується наш маршрут. Хоча багато хто починає сходження Боткінською стежкою саме з цієї точки, яка відзначена великим валуном і написом на ньому: «Боткінська стежка».