Острів Крит зберіг до наших днів багато пам’ятників давніх часів, які несуть в собі цінну інформацію про життя людей мінойської доби.
Судячи з археологічних знахідок, задовго до приходу греків в цих місцях вже існувала розвинена цивілізація: люди, які населяли острів Крит, мали свою державу, мову і писемність. Мінойська культура багато в чому вплинула на античну, а деякі слова грецької мови, які вживаються донині, були запозичені з прадавньої критської.
Найдавніші з тих, що збереглися, писемні артефакти критського письма дійшли до нас з приблизно 2100 року до нашої ери: знайшли їх на печатках зі слонової кості в некрополі в Арханесі за 7 кілометрів від Кноського палацу. Вони представляють собою ієрогліфічні знаки, які, незважаючи на тісні контакти мінойської та єгипетської цивілізацій, не мають нічого спільного з письменами останньої. Незважаючи на те, що майже всі давньокритські записи, які збереглись до наших днів, носять господарський характер, розшифрувати лінійне письмо А та ієрогліфічне письмо не вдалось за ціле століття. Письмена стародавнього Криту можуть будуть цікавими не тільки для лінгвістів, але й як джерела інформації про тогочасну культуру.
Пізніші писемні артефакти, глиняні таблички з облікового архіву Малії, виконані ієрогліфічними знаками, відносяться до 1700 року до нашої ери. Багато з них присвячені обліку майна та математичним операціям з ним: за такими глиняними табличками можна побачити, що критяни мали десяткову систему числення.
Паралельно з ієрогліфічним письмом застосовується і лінійне письмо А і Б – спрощене, за окремими символами в якому вже можуть закріплюватись не цілі поняття, а склади. В сховищі палацу в Малії зустрічаються таблички, записані як ієрогліфами, так і лінійним письмом: вчені не виключають, що вони використовувались для різних діалектів, а можливо, співіснували як складний і спрощений вид письма стародавнього Криту. Проте очевидно те, що багато символів лінійного письма сформувались під впливом ієрогліфічного.
Багато писемних пам’яток на грецькій мові, записані лінійним письмом Б, зустрічається в XV—XII століття до нашої ери, в часи, коли на острів переселяються греки. І хоча лінійне письмо Б, яке багато що запозичило в А, було більше адаптоване для іноземної мови, воно не передавало багатьох звуків грецької. Очевидно, грецька мова не мала нічого спільного з давньою критською мовою, проте завдяки записам лінійним письмом Б вченим вдалось розкрити фонетичні особливості давньокритської мови.
Самі себе прадавні критяни називали кафтіу, а острів Крит носив назву Каптара. Іменники в них змінювались за відмінками, а в словах часто повторювались склади. Склади мали в основному по одній приголосній та голосній і були відкритими (наприклад, ku-mi-no - тмин, ku-na-ja - жінка). В письменах стародавнього Криту зустрічаються і закриті склади, проте приголосні в їх кінці не писались: до них додавався ще один склад. Дзвінкі та глухі приголосні не розрізнялись, давні критяни, як і деякі сучасні народи далекого сходу, не бачили різниці і між R і L.
Багато слів в грецьку мову прийшли саме з критської: mallos - шерсть (від ma-ru), nikulea- смоковниця або інжир, rhoia – гранат, sepia або sapia – каракатиця, sitos – хліб і thalassa – море.
Письмена стародавнього Криту розкрили для нас мелодійне звучання слів давньої критської мови:
KU-RO – все, всього (праіндоєвропейський аналог *kwol-, семітською *kul або или етруською churu),
KI-RO – нестача, борг,
KA-NU-TI – Кнос (в написах лінійним письмом Б називається KO-NO-SO),
MA-RU – шерсть , в древньогрецькому μαλλός, можливо, має зв’язок з шумерським bar-lu – високоякісна вовна,
PA-I-TO – місцевість Фест,
PO-TO-KU-RO – загальний підсумок,
RU-JA – гранат, а в древній грецькій - ῥοιά, rhoiá.
Давні критяни вживали такі слова, як домкрат, тканина, медицина. Проте зазнала занепаду розвинена мінойська цивілізація швидко і неждано, як і багато інших прадавніх культур. Першою могутність держави, яка зібрала в собі всі острови Егейського моря, похитнула природна катастрофа. Вулканічний вибух на острові Фіра (Санторін) викликав дуже сильний землетрус і руйнівне цунамі. Мінойська цивілізація проіснувала ще близько ста років, поки не зникла остаточно в 1450 році, коли у пожежі згоріли всі великі палаци давньої держави.
#img_center_nostream#