Влітку 1948 р., село Юнцин (область Хебей) пережило жахливу повінь, яка повністю затопила цей населений пункт. Сільські жителі тікали, рятуючи свої життя. Але раптом головне русло повені відхилилося, і рівень затоплення значно зменшився. Через кілька днів, у північно-західній частині села, допитливі сільські жителі виявили, що повінь була відхилена підземним тунелем.
У 1951 році, будинок, розташований на відстані 2.5 кілометрів від містечка Юнцин, раптово провалився під землю, оголивши підземну печеру площею близько 150 квадратних метрів. У печері було знайдено безліч маленьких дверей, кожна з яких вела у коридор. Посередині печері були розташовані невеличкі хатинки, у яких було знайдено залишки свічок і цегельні печі.
Після подальшого дослідження експерти дійшли висновку, що ці древні військові тунелі були поширені по всьому окрузі Юнцин, на площі близько 300 квадратних кілометрів.
Дослідження показало, що древні військові тунелі в Юнцині були широко поширені. Фактично вони являли собою велику будівлю, яка використовувалась армією як укриття під час бойових дій. Структура підземних споруд виявилася складною й добре продуманою. У ній було все необхідне для ведення воєнних дій. Наприклад, таємні виходи, укриття й пастки. Також було виявлено розвинену господарську інфраструктуру з вентиляцією, освітленням і опаленням. "Сині високоміцні цегли", використовувані в будівництві тунелів, мали розмір 30×16×8 сантиметрів. Цей вид цегли, виготовлений з високоякісної глини, обпаленої при високій температурі, був дуже твердим і міцним. Все це говорить про те, що добре продумана й складна підземна мережа будувалася в певний момент історії.
Подальше дослідження показало, що сині високоміцні цеглини, знайдені в графстві Юнцин, були такими ж, як у виявлених підземних тунелях Циган, області Сюн династії Сун. Створення й наступне обслуговування такої масивної підземної мережі вимагало великої кількості таких цеглин. Припускається, що ці древні військові тунелі були частиною великого загальнонаціонального проекту, створеного й керованого на високому рівні державною владою того часу.
Експерти виявили подібні військові тунелі в областях Сюн і Бачжоу. Древні військові тунелі простягаються приблизно на 65 кілометрів зі сходу на захід і 25 кілометрів з півночі на південь, на площі близько 1 600 квадратних кілометрів. Очевидно, коли кордон між династією Сун і династією Ляохе змістився на захід до меж областей Жунчен і Сюйшуй, багато древніх військових тунелів було побудовано й там. Поки не відомо, наскільки далеко тунелі простягалися в східному напрямку від Юнцин.
Існує багато легенд про підземну мережу. Одна з них говорить, що древні військові тунелі були побудовані генералом Яном і його родиною. Це відомий рід у якому в трьох поколіннях народжувалися знамениті генерали. Інша легенда оповідає, що генерал Ян Люлан використовував підземні тунелі для захисту кордонів. У цей період (960-1127 рр. н.е.), загони династії Ляохе постійно непокоїли землі, що лежань на півночі області Юнцин. Припускають, що Ян Люлан будував тунелі, щоб сховати під землею своїх солдатів, і в такий спосіб оперативно захищатися від набігів сусідів.
Експерти зазначають, що підземні тунелі, можливо, використовувалися під час відомих наступальних військових операцій, які відбувалися на території древнього Китаю. Аби захистити себе на довгі роки, люди будували великі стіни в гористих районах, а також біля річок і озер, які здатні були блокувати кінноту. Однак на відкритій місцевості, де важко використовувати ландшафт як засіб захисту, тунелі дозволяли солдатам непомітно пересуватися під землею. Древні військові тунелі надавали військам велику перевагу, не залежно від того наступали вони чи захищались. Вони стали відомі під назвою "Великої підземної стіни".