Останній міф французького кіно представив свій фільм на кінофестивалі «Молодість»
Велика Епоха
Після 13-річного творчого мовчання французький режисер Лео Каракс, якого називають останнім міфом французького кіно, приїхав до Києва, щоб представити свій новий фільм «Священні мотори» на кінофестивалі «Молодість». Презентація пройшла 24 жовтня в столичному кінотеатрі.
«Не було відповідних проектів, і раптом у якийсь момент я відчув, що саме зараз він [проект - прим. автора] готовий і мені необхідно зняти фільм», — сказав на прес-конференції Лео Каракс.
Фільм «Священні мотори» розповідає про один день з життя героя, який з'являється в кінострічці то в образі вбивці, то чудовиська, а також директора фірми і жебрака.
Як розповів творець фільму, кінострічку відзняли достатньо швидко і з порівняно малим бюджетом. Від кіноплівки Лео відмовився і знімав на цифрові носії, за якими, на його думку, майбутнє.
«Кілька років тому, коли я працював над фільмом у складі альманаху "Токіо", я зрозумів, що для мене епоха плівки закінчилася. Я зараз повинен знімати тільки на цифрових носіях і не проглядати знятий матеріал», — впевнений режисер.
Якщо раніше Лео Каракс робив безліч дублів і після перегляду перезнімав деякі сцени, то зараз режисер цього вже не робить — знімає практично з першого дубля, не переглядаючи.
Головні ролі виконали Дені Лаван, Єва Мендес, Кайлі Міноуг і Мішель Пікколі. Особливе місце в картині займає актор Дені Лаван, який став альтер-его режисера. Лео Каракс знайшов Дені 20 років тому в базі безробітних акторів і запросив його на головну роль у своєму першому повнометражному фільмі «Хлопець зустрічає дівчину» 1984 року, і з того часу на протязі багатьох років знімає його в своїх фільмах.
За словами творця «Священних моторів», Лаван був єдиним, хто виділявся серед інших, був не таким, як усі. «Дені Лаван — кращий з акторів, яких я знаю», — сказав Лео Каракс.
«Священні мотори» — володар Молодіжної премії Каннського кінофестивалю. І попередні роботи режисера також не залишилися непоміченими — стрічка «Погана кров» (1986), де Жульєт Бінош зіграла головну роль, одержала премію Альфреда Бауера, а картина «Коханці з Нового моста» (1991) — чотири премії «Фелікс».
До речі Лео Каракс — це псевдонім режисера, справжнє його ім'я звучить як Олександр Дюпон. А псевдонім народився при перестановці букв словосполучення Алекс і Оскар.