Ге Хун — знаменитий лікар-мудрець, який несе первозданну простоту

Ге Хун — знаменитий учений, алхімік, даос, лікар і фармаколог епохи правління династії Цзінь, також відомий на прізвисько Баопу-Цзи — Мудрець, який несе первозданну простоту.

Ге Хун народився в родині, чиновницький рід якої був відомий ще в I ст. н.е. Незважаючи на своє знатне походження, на той час, коли Ге Хун народився, його рід збіднів. У ранньому віці Ге Хун втратив батьків і опинився в скрутному матеріальному становищі, але все ж доклав усіх зусиль у вивченні даосизму та конфуціанства.

Після нагородження аристократичним титулом і подорожі на північ Китаю в пошуках даоських текстів, яка не мала успіху, Ге Хун повертається на південь і обіймає посаду в канцелярії губернатора Гуанчжоу.

Останні роки життя Ге Хун вирішує провести в самоті на горі Лофушань біля Гуанчжоу на крайньому півдні Китаю, і присвятити себе вивченню науки. В цей час ним і були написані найважливіші твори.

Трактат «Баопу-цзи» («Мудрець, який осягає первозданну простоту»), названий за псевдонімом самого Ге Хуна, і є найосновнішою та найважливішою його працею. Трактат містить виклад даоського вчення про досягнення фізичного безсмертя й описує способи його набуття — створення еліксиру безсмертя з кіноварі, з’єднаної з іншими речовинами.

Ге Хун був автором багатьох праць, проте багато з них не збереглися повністю. Зі збережених до наших днів праць, окрім «Баопу-цзи», можна виділити: «Чжоу хоу бей цзи фан» («Рецепти під рукою на випадок необхідності»), «Шеньсянь-чжуань» — життєписи даоських безсмертних, і збірник історій — «Нотатки західної столиці».

«Рецепти під рукою на випадок необхідності» — медична книга, що частково збереглася до наших днів, — описує способи лікування 70 різних захворювань. Сам Ге Хун серед усіх методів лікування китайської медицини особливо виділяв моксу — терапію припіканням.

Завдяки таким властивостям моксо-терапії, як простота та зручність, Ге Хун рекомендував цей метод лікування для термінової медичної допомоги, коли під рукою немає потрібних ліків. А дружина Ге Хуна — Бао Гу — була першою жінкою-фахівцем з моксо-терапії.

Під заступництвом губернатора Гуанчжоу Ден Юе, Ге Хун зміг організувати даоську громаду, в якій він і його учні проводили алхімічні досліди. Легенда розповідає, що перед смертю Ге Хун терміново покликав до себе Ден Юе. Але Ден Юе дорогою затримався.

Коли Ден Юе все ж прибув, Ге Хун уже був мертвий. Відкривши труну, Ден Юе виявив, що тіло Ге Хуна не має ознак трупного заклякання й залишається гнучким і легким. Під час похорону, коли прибули учні Ге Хуна, щоб забрати труну, вони здивувалися її легкості.

Відкривши її, вони побачили, що труна порожня. Ге Хун досяг стану безсмертного через «звільнення від тіла»: він помер, а потім воскрес, перетворивши своє тіло в безсмертну плоть даоського святого.

---

Читайте також:
Прогулянки абрикосовим лісом: легенди про траву Лей Гун Тен
Акупунктура та знання стародавніх східних методик оздоровлення