Схильність до посттравматичного синдрому може бути наслідком змін в генах. Про це йдеться в звіті, опублікованій в журналі Journal of Affective Disorders.
Будь яка травмуюча подія може стати причиною виникнення посттравматичного синдрому. В пам’яті людей, що страждають на такий розлад, постійно виникають закріплені в пам’яті травмуючі переживання. Вони схильні до емоційної несприйнятливості, панічне очікування загрози приводить до того, що вони уникають ситуацій, які нагадують про перенесену ними травму.
Учені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі вивчили ДНК 200 осіб з 12 сімей, які пережили землетрус 1988 року у Вірменії. Внаслідок землетрусу магнітудою 7,1 і стихійних лих загинули не менше 25 000 людей.
Учасники дослідження бачили тіла загиблих і зустрічали людей, які отримали серйозні травми. Випробовуваних просили заповнити анкети для оцінки симптомів психологічного розладу.
Аналіз ДНК показав, що у людей з двома варіантами одного гена — TPH1 і TPH2, симптоми посттравматичного синдрому спостерігалися частіше. Даний ген відповідає за вироблення в організмі речовини, що впливає на настрій і поведінку людини (серотонін).
За словами автора цього проекту, професора психіатрії Армена Гоенджяна, отримані початкові дані дозволять розширити рамки дослідження: «Ми думаємо, що ці варіанти гена виробляють менше серотоніна, ніж потрібно, і тому члени цих сімей більше схильні до посттравматичного синдрому. На наступному етапі ми хочемо перевірити ці дані на більшій кількості людей з різних груп населення».
Дженніфер Уайльд, психолог, зазначає: «Виявлений в ході даного дослідження ген відповідальний лише за дуже невелику частину симптомів посттравматичного синдрому. Психологічні чинники, такі як пережиті в минулому травми, або ж невроз, дозволяють передбачати схильність до нього набагато точніше і з меншими затратами».
Подальші дослідження в цьому напрямку дозволять розробити не тільки способи перевірки людей на ризик схильності до посттравматичного синдрому, але й створити спеціальні препарати для профілактики та лікування цього захворювання.
За матеріалами зарубіжної преси