ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Міка Ньютон: 'На Новий рік я сама приготувала свинку, виліплену з картоплі та начинену м'ясом'

Велика Епоха
Міка: 'Я в дитинстві була достатньо перебірливим дитям'. Фото: Володимир Бородін/Велика Епоха
Міка: 'Я в дитинстві була достатньо перебірливим дитям'. Фото: Володимир Бородін/Велика Епоха
Ми далі знайомимо читачів з улюбленими зірками, кумирами, відомими людьми. Але на відміну від інших, ми спробуємо розкрити характер зірки через її кулінарні здібності та смаки. Дізнаємося, яким стравам наші герої надають перевагу, що і як готують, оцінимо кулінарні здібності і, звичайно, обговоримо творчі плани. Можливо, ми зможемо довести, що шлях до своїх шанувальників лежить через... їхній шлунок.

Сьогодні ми в гостях у молодої й талановитої співачки Міки Ньютон. Зустріч із юною зіркою в студійній обстановці виявилася достатньо невимушеною, цікавою та веселою завдяки відкритому характерові Міки і смачним налисникам із медом, які вона приготувала до приходу гостей. Саме такі млинці в дитинстві були улюбленою стравою перебірливої у їжі майбутньої співачки.

– Міка, Вас можна назвати гурманом?
– Найстрашніше, що дуже дратувало мою маму, це моя звичка з дитинства нюхати їжу та ухвалювати вирок – буду я це їсти чи ні. Якщо хоч щось мені не подобалося в запаху –  усе, я до цього не доторкнуся.

А взагалі я ласунка. З дитинства люблю сухі млинчики із сиром, із медом. Ми начинки робили, які до вподоби – хто які любив. Мій дідусь дуже любив млинчики. Він їх змащував сметаною і запікав у духовці. Такі млинчики любила вся моя сім'я... окрім мене. Мені не подобаються запечені млинці, і я прагнула з'їдати їх до того, як вони побувають у печі.

[image error]

– Тобто Ви їли тільки налисники?
– Ні, ще був бульйон. Ось це дві страви, які я завжди готова була їсти, і цим, до речі, мудро користувалася моя мама й бабуся. Я в дитинстві була достатньо перебірливим дитям, мене не можливо було змусити їсти. Нагодувати Міку було вершиною подвигу.

– Це був прояв самостійності?

– Швидше мого характеру. Я завжди обстоювала свою думку. Досить пригадати випадок, коли мені було всього 10 років: я втекла від бабусі та йшла пішки додому 10 км... із другом.

– А готувати взагалі любите?
– Сама для себе готувати не люблю, але якщо знаю, що до мене мають прийти друзі, починаю в приготування страв вкладати всю свою душу. У мене багато смачних і улюблених рецептів. Наприклад, на Новий рік я сама приготувала свинку, виліплену з картоплі й начинену м'ясом.

[image error]

– У дитинстві Ви мріяли про те, що станете зіркою або актрисою, що Ваш голос принесе Вам таку славу?
– Мені завжди подобалося співати. Я в дитинстві не замислювалася над тим, що це може стати моєю роботою, що я можу цим заробляти. Просто співала, мені це подобалося. Пізніше почала брати участь у конкурсах і перемагати. Хтось сказав, що у мене виходить, що потрібно це розвивати. У 15 років поступила до Київського естрадно-циркового коледжу, там, звичайно, співала щодня. За 10 років щоденного співу я набула безцінного досвіду. Зараз я можу день не співати, два не співати без утрат. Я можу, не розспівуючись, вийти на сцену. Надбаний досвід можна порівняти з досвідом їзди за кермом або на велосипеді – навички після тривалої їзди не втрачаються.

– Ви задоволені тим, чого добилися в такому ранньому віці?
– Є люди, які заспокоюються після того, як досягли результатів. Я – ні. Зробила і знову сиджу й думаю, що ж мені таке ще зробити? Та, співати – це в кайф, писати нові пісні – в кайф, отримуєш від цього справжнє задоволення.

Але на цьому етапі у мене є ще одне велике захоплення – це кінематограф. Мені пощастило зіграти вже у двох фільмах. Це «Життя зненацька», де мої пісні стали саундтреками, а композиція «Тепла річка» – узагалі заголовною піснею. І другий мій фільм, де у мене була велика роль – це «Гроші для дочки». Я грала дівчину, яка любить танцювати.

[image error]

– Напевно, для цього потрібно було брати уроки танцю у професійного хореографа?
– Так, до цієї ролі мене готував професійний хореограф, оскільки танцювала я дуже давно і мені потрібно було тренуватися. Маю зізнатися, що з тренером мені дуже пощастило. Неллі це ще «та» жінка з «тим» гартом. Вона з Вірменії, а вірмени взагалі люди дуже глибокі, я багато в неї почерпнула. Неллі вчила мене, що якщо навіть у мене рух вийшов погано, але головне, щоб він був зсередини.

– Не думали присвятити себе кінематографу?
– Зараз я дуже хочу освоювати акторську майстерність. Із задоволенням повчилася б в інституті, але розумію, що це все потребує багато часу, а зараз заплановано поїздку до Лондона, гастролі, тури. Вчитися серйозно поки нереально. Хоча я цю думку не залишаю. Можливо, наступного року взяти й поступити, поки є час...

– У Вас є кумир або естрадна особистість, яка Вас завжди надихала?
– Селін Діон завжди була для мене прикладом. Вона досить пізно стала знаменитою. Селін була домашньою і рухалася по кар'єрі повільно. Інша справа Мадонна. Вона із самого початку знала, що піде на все заради досягнень та успіху. На початку вона роздягалася й приваблювала до себе всім, чим тільки могла. Я не така. У мене інше виховання, інша мораль. Хай я йтиму повільно, але я не роздягатимуся і не показуватиму все, що під моїм одягом, заради кар'єри. Я все-таки людина, яка виступає більше за музику, за творчість, хочу розповісти людям про любов, але не так банально, як зараз підносять, а зробити це ніжно й невульгарно.

– Хто вас підтримує?
- Усі: моя команда, мої батьки. Ми всі разом.

– Ваша мама, напевно, за Вами дуже сумує?
- Так, за останні 3 роки цього року мені дуже пощастило – я була вдома цілих 7 днів! Мене завжди тягне додому, дуже сумую. Коли у мене з'являється можливість, і я можу поїхати додому, то відразу розумію, що дім – це мій рай. Куди б я не поїхала відпочивати, до Єгипту або в інші країни, все одно там не можу повноцінно розслабитися. Тільки вдома відчуваєш себе спокійно й по-справжньому відпочиваєш.

– Ви багато робили у сфері соціальних проблем, зокрема, підіймаєте питання наркотиків. Ви бачите якісь результати своєї діяльності? Ви маєте намір і далі працювати в цьому напрямі?
– Маю намір. Я така людина, яка завжди думає про майбутнє, про те, що буде завтра. На жаль, далеко не всі поділяють мої погляди. Я майбутня мати і мене хвилює, в якому суспільстві ростиме моє дитя. І зараз роблю все можливе, щоб звернути увагу на цю проблему.

– Хотілося б дізнатися про Ваші творчі плани, про Ваші мрії.
– Хочеться, щоб про мою музику дізнавалося все більше й більше людей. Хочеться, щоб були пісні, які б западали глибоко в серця. Хочеться працювати з хорошими авторами, записувати гарні альбоми. Звичайно ж, хочеться прорватися до Росії та у світ.

Рецепт
Тісто:
1) 0,5 л молока свіжого;
2) 2-3 яйця домашніх;
3) борошно, сіль, сода і трохи цукру + вода.
Для того щоб тісто добре відставало від сковороди, можна додати трохи соняшникової олії.
Начинка:
Мед, можна також домашній сир із сметаною й маслом. Можна використовувати фрукти, полуницю, можна також приготувати млинчики з м'ясною начинкою.