ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Креативний знімок ведмедів під зорями надихнув на створення фото переможця у конкурсі Siena Awards

Велика Епоха
«Сон над Всесвітом», фотографія Лурдес Сантандер. (Courtesy of Lurdes Santander)

Ведмедиця та її ведмежата міцно сплять на виступі скелі, прикриті лише зоряним простором темно-синього неба. Аура таємничості оточує сім’ю, коли вони лежать, їхній дикий, керований інстинктами розум залишається невідомим, а їхня краса приголомшує на тлі величезного зоряного простору.

Сюрреалістична сцена під назвою «Сон над Всесвітом» стала переможцем у номінації Creative Photo Awards 2025 на щорічному конкурсі Siena Awards.

Авторка композиції, Лурдес Сантандер, поділилася з The Epoch Times історією про те, як вона її створила.

Після трьох тижнів спостережень за дикою природою в Національному парку Кабарсено в Кантабрії, Іспанія, Сантандер опинилася під червневою зливою. Погода дала їй можливість поекспериментувати з різними змінами світла. Вона розповідає, що разом зі своїм напарником вони побачили, як з настанням темряви маленькі ведмежата міцно засинають на мамі.

Чекаючи на слушну мить, щоб зробити знімок, Сантандер каже, що побачила в цій родині ведмедів схожість із собою. «Я думала лише про момент, який наповнює мене щастям, коли я засинаю з моїми маленькими домашніми улюбленцями», — каже вона. «Я бачила себе в матері з її малюками».

Вона використовувала дві окремі експозиції для своєї картини. З одного боку, через брак світла вона відрегулювала параметри в камері й вибрала дуже блакитну тему для зйомки ведмедів. З іншого боку, за допомогою астрономічних додатків, таких як PhotoPills і Stellarium, вона змогла знайти та сфотографувати арку Чумацького Шляху. Потім вона поєднала їх у цифровому форматі.

Правила Сієнської премії дозволяють цифрове редагування у творчих цілях, але вимагають від фотографів довести, що на фотографіях відображені реальні сцени, і прямо забороняють використання штучного інтелекту.

«Коли я побачила на великому екрані мою фотографію, присвячену роботі зі своїми зображеннями, і маленьку голівку одного з малюків поруч з мамою, та двох інших, що сплять у неї на животі, мені захотілося обійняти їх усіх!» сказала Сантандер. «Я відчула спокій і рівновагу, і я зрозуміла, що ми нерозривно пов’язані з нашою галактикою».

Своєю роботою Сантандер сподівається передати «важливість навчання поваги, вміння жити та співіснувати на планеті, де ніхто не володіє і не розпоряджається життям інших».

Своє захоплення фотографією Сантандер пов’язує з дитинством, адже у віці 9 років вона попросила у бабусі та дідуся фотоапарат. Близько п’яти років тому вона занурилася у фотографію більш серйозно і навчалася у Марії Мелладо та Карлеса Марсала, яких вона вважає одними з «найкращих вчителів у галузі техніки та монтажу».

Пристрасть Сантандер до тварин також походить з її дитинства, коли вона почала фотографувати дику природу. Зараз вона вважає своїх пухнастих друзів «найкращими емоційними вчителями».

«За допомогою своїх фотографій я хочу дати слово тим, хто не може говорити», — каже Сантандер, яка живе в Кантабрії, північному регіоні Іспанії.

Перемога в конкурсі Creative Photo Awards 2024 від Siena Awards стала для неї мегафоном для розповсюдження цього послання. Талант, що стоїть за роботою «Сон над Всесвітом», був обраний з 6 500 заявок від понад 4 000 фотографів зі 135 країн світу, повідомляється в прес-релізі премії Siena Awards.

Але на «Сон над всесвітом» історія не закінчується. Композиція є частиною більшої серії «Тварини під зорями», яка показує, як поводяться тварини після заходу сонця.

Сантандер працює над новим проєктом під назвою «Немовлята», який вийде наступного року, після трьох років інтенсивної та самовідданої роботи. За нього вона вже отримала престижну фотопремію, але не планує спочивати на лаврах найближчим часом.