Секрети «Сірого кардинала» при владі Китаю (Частина 1)
Цзен Цінхун є колишнім партійним функціонером Комуністичної партії Китаю, а також давнім партнером колишнього лідера Цзян Цземіня і опального Бо Сілая. Його батько мав ганебну як для партійного чиновника історію — він співпрацював з японцями під час китайської громадянської війни.
Знайомство з Цзеном
72-річний Цзен Цінхун, колишній віце-голова Китаю, не сидів склавши руки після того, як втратив свою посаду незадовго до 17-го з'їзду компартії в 2007 році.
Після того як Цзян Цземінь і Цзен відійшли від справ у компартії, Цзен вирішив грати роль мозкового центру для фракції Цзяна «Криваві руки», щоб гарантувати, що йому і клану Цзяна не доведеться розплачуватися за свої злочини.
В той час ходили чутки про те, що Цзян намагався замінити чинного лідера партії Ху Цзіньтао Цзеном.
Однак, за даними високопоставленого джерела в Пекіні, Цзян Цземінь вибрав як свого наступника нині опального чиновника Бо Сілая.
Коли у Бо не вийшло стати членом Постійного комітету Політбюро — могутнього органу з 9-ти чоловік, що керує країною, — на 17-му з'їзді компартії в 2007 році, стало ясно, що йому тепер не стати й головним секретарем партії на 18-му з'їзді в 2012 році.
Тоді Цзен запропонував Цзян Цземіню, щоб вони перешкодили Лі Кецяну, віце-прем'єру і протеже Ху, стати наступним лідером партії. Цзен порадив Цзяну знайти людину, яка б зайняла пост головного секретаря до того, як Бо зможе його отримати. Цзен порекомендував Сі Цзіньпіна, у якого, як він думав, були відсутні політичні амбіції.
Незабаром Сі змінив Лі Кецяна в якості наступника Ху. Тим часом, Цзян і Цзен таємно готували Бо Сілая. Сі Цзіньпін не знав про справжні мотиви Цзяна, аж поки не відвідав США в лютому цього року. Джерела говорять, що американська розвідка розповіла йому про плани Цзяна поставити «Бо після Сі».
Співпраця батька Цзена з японцями
Батько Цзена, Цзен Шань, вступив у компартію Китаю в 1926 році. Він керував Новою четвертою армією на сході Китаю після того, як почалася японсько-китайська війна. Він представляв компартію багато разів, підписуючи секретні угоди з японцями.
Після початку Культурної революції в 1966 році, Мао Цзедун усунув десятки тисяч ветеранів партії. Однак Цзен Шану вдалося уникнути чистки, хоча він і співпрацював з японцями.
Політичний коментатор Цзінь Цзянпінь припустив, що стаття, опублікована в державному журналі в 2007 році, напередодні 17-го з'їзду партії, поклала початок ослабленню впливу Цзен Цінхуна.
«Я думаю, що Ху Цзіньтао взяв цей журнал і кинув його до ніг Цзен Цінхуна, пригрозивши, що завтрашній номер «Народної газети» [рупор партії] опублікує цю статтю. Ху сказав йому: «Як ти тепер вчиниш?» І тоді Цзен Цінхун негайно подав у відставку. Отже, ми бачимо, що незадовго до 17-го з'їзду Цзен оголосив про свою відставку», — написав Цзінь у своєму блозі.
Журнал «Таємні записи минулого» регулярно пропагує досягнення членів компартії. У тій статті говорилося про минуле батька Цзена. У ній було написано, що в 1967 році червоногвардійці і заколотники вважали, що Цзен Шань був зрадником, який працював з японцями. Були зроблені спроби публічно принизити і переслідувати його, але, в кінцевому рахунку, він уникнув покарання.
У статті також говорилося, що Цзен Шань працював у міністерстві внутрішніх справ. Він також визнав, що підписував таємні угоди з японцями, проте сказав, що він чинив так, виконуючи накази Центрального комітету компартії Китаю (ЦК КПК). Червоногвардійці не повірили йому і стали тиснути на МВС.
У статті далі сказано, що секретар міністерства написав директору Центрального апарату компартії Ван Дунсіню і міністру внутрішніх справ Се Фучжи, вимагаючи розслідувати звинувачення щодо Цзена. Секретар МВС і четверо інших співробітників отримали доступ до секретних файлів.
Після кількох днів пошуків вони виявили телеграми, які підтверджують, що ЦК КПК дійсно наказував Цзену підписувати секретні договори з японцями. Серед доказів були кілька телеграм, що містять деталі угод. Ці телеграми були підписані Мао Цзедуном, Чжоу Еньлаєм, Лю Шаоци, Жень Біши і Кан Шенем.
За даними статті, їм не дозволили отримати ці документи, але вони скопіювали інформацію, що підтверджує заяви Цзена, і повідомили про це своєму начальству.
Права рука Мао Цзедуна Кан Шен, начальник розвідки компартії і начальник служби безпеки, швидко перекрутив це відкриття в «антиреволюційний» акт і змусив Вана і Се покарати своїх підлеглих. Секретаря МВС посадили на вісім років у в'язницю і випустили тільки після смерті Мао Цзедуна.
Бестселер під назвою «Принци Китаю», написаний Хе Піном і Гао Сінем і опублікований в 1992 році, розкрив походження близько 40 синів і дочок високопосадовців партії. Книга також додала подробиць про цю суперечку.
За даними книги, Чжоу Еньлай повідомив агентам КПК 27 вересня 1967 року, що діяльність Цзен Шаня ґрунтувалася на указах ЦК КПК. Він заборонив революційним групам втручатися.
Перебуваючи в такій політично перевантаженій ситуації, Мао планував вбити багатьох ветеранів партії, в тому числі Лю Шаоци, Пен Чженя і Хе Луна. Проте Мао ставився до Цзен Шаня добре і особисто велів йому продовжувати залишатися членом Центрального комітету під час 9-го з'їзду КПК.
Цзен Шань помер від серцевого нападу в 1972 році. У тому ж році, КПК тимчасово відмовилася прийняти $600 млрд від Японії в якості компенсації за війну. Цзінь Цзяньпін сказав, що КПК не наважується вимагати відшкодування збитку, тому що Японія знає занадто багато таємниць компартії.
На відміну від більшості громадян Китаю, Цзен Шаню було відносно легко під час Культурної революції. У його сина, зараз похилого Цзен Цінхуна, також не було тяжких часів.
Цзінь Цін, Велика Епоха
Секрети «cірого кардинала» при владі Китаю (Частина 2)
----------------------------------
Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.