Повсякденний героїзм: китаєць носить на спині 12-річного сина

40-річний Юй Сюйкан із міста Ібінь надягає спеціальну бамбукову корзину, щоб у ній стояв його 12-річний син Сяо Цян. Після того як він приносить сина до школи, Юй повертається додому, аби працювати у полі.

Сяо Цян — це прізвисько хлопчика. Воно означає «малюк-силач». На спині у нього горб, кінцівки скорчені, а зріст менше одного метра. Його зарахували до першого класу у вересні минулого року, і він вчиться старанно, повідомляє Huaxi Metropolitan Daily. Його батько сподівається, що колись той вступить до університету чи оволодіє якимось ремеслом, аби прогодувати себе.

Юй змушений носити Сяо Цяна майже за вісім кілометрів через гористу місцевість у початкову школу Фенсі, тому що це найближча школа, яка погодилась прийняти дитину. У них немає шкільного автобуса чи якогось іншого відповідного громадського транспорту. Щодня батько хлопчика витрачає на дорогу близько шести годин, але вони ніколи не спізнюються. За останні півроку Юй зносив три пари взуття.

Мати Сяо Цяна повернулася у своє рідне місто у провінції Юньнань, коли йому було три роки, тому Юй ростить хлопчика сам. За його підрахунками, на даний момент він проніс сина в цілому на відстань близько 2500 км.

Після того, як новина про ці далекі піші походи потрапила у пресу, місцева влада виділила Юю невеликі суми грошей, включаючи 3000 юанів ($489) стипендії для хлопчика, і пообіцяла зняти Юю кімнату поряд зі школою.

Користувачі Мережі ділилися цією історією в Інтернеті, і багато залишили свої коментарі про велику любов батька до сина.

Один блогер сказав: «Із такими темпами він не зможе вступити до університету. Це як із рисом і рушницею вести сучасну війну... Бачу некомпетентність уряду. Сподіваюся, що ЗМІ будуть стежити за їхнім становищем. Не підведіть їх».

Інший опублікував пост: «Куди йдуть бюджетні кошти уряду, виділені на освіту? Будь ласка, створіть більшій кількості дітей краще середовище для навчання».

Кессі Райан, Велика Епоха

---