Невільний Інтернет: 5 способів контролю мережі в Китаї

Комуністична партія Китаю жорстко контролює китайський Інтернет за допомогою п'яти основних способів. Фото: Фредерік Дж. Браун/AFP/Getty Images

За словами своїх же власних ЗМІ Комуністичної партії Китаю, Інтернет став «головним полем бою ідеологій». Підтримання переваги в ідеологічній війні завжди було пріоритетом для правлячого режиму Китаю.

Тому він прийняв систематичні заходи із контролю над інформацією і громадською думкою в Інтернеті.

«Не можна ніколи навіть сподіватися на те, щоб дізнатися в Китаї про щось правду з Інтернету», — пише аналітик Хун Юйнін у коментарі для телебачення New Tang Dynasty, яке головним чином веде мовлення китайською мовою.

Він аналізує «п'ять нечесних методів», що використовуються компартією Китаю для контролю за Інтернетом і які коротко викладені нижче.

Видаляння інформації

Перший спосіб — підтримка контролю над відділами з управління Інтернетом в інтернет-компаніях та організаціях. Вони зобов'язані моніторити 24 години на добу і сім днів на тиждень коментарі на своїх сайтах, нові записи та блоги, аби запобігти публікації «шкідливої інформації».

Якщо повідомлення вважається «шкідливим» (тобто небажаним для влади), тоді його швидко піддають цензурі.

Для підтримки цього процесу китайська влада в минулому році створила новий закон, що регулює висловлювання своїх думок в Інтернеті, у якому говориться, що людина, яка опублікувала «чутки», якими поділилися понад 500 разів або які набрали понад 5000 переглядів, може бути визнана винною у «наклепі», і йому загрожує термін у в’язниці.

За допомогою цих законів режим карає інтернет-коментаторів. Найбільш відомий випадок стався із Цінь Хохо. Цінь (несправжнє ім'я) посадили у в'язницю на три роки за написання в соціальних мережах повідомлень про корупцію.

«П'ятидесятицентові» коментатори

Нарівні з китайськими інтернет-цензорами, які видаляють коментарі, є групи так званих «п'ятидесятицентових» або коментаторів «у-мао». Це люди, які за гроші позитивно висловлюються на користь уряду.

Цей термін походить від китайського слова, що позначає 50 центів (або точніше 5 мао, що дорівнює 50 фенів або 0,5 юаня — прим. пер.), бо їм, як повідомляється, платять по 50 китайських центів (фенів) за кожний пост (сума, яку їм насправді платять, не відома точно, і, швидше за все, може вар’юватися).

«П'ятидесятицентові» коментатори часто заповнюють секцію для коментарів під спірними новинними статтями, намагаючись за допомогою надлишкової кількості своїх коментарів витіснити чужі із критичними поглядами чи схилити на свій бік випадкових читачів за допомогою психології групового мислення.

Влада Китаю дала цій роботі офіційну назву — «менеджер громадської думки в Інтернеті». Існують поглиблені тренінги та програми, що надаються особам у цій сфері діяльності, які вчаться тому, як краще маніпулювати громадською думкою і створювати сприятливе середовище громадської думки для Комуністичної партії.

За повідомленнями китайських ЗМІ, минулого року було сертифіковано понад два мільйони такого роду «менеджерів громадської думки».

Контроль за гарячими темами

Потенційно сенсаційні новини — це основний напрямок, на який звертають увагу пропагандистські органи Комуністичної партії. Статті, які надто негативно відіб'ються на режимі, — блокуються, тоді як найцінніші місця на великих сайтах, таких як Baidu і Sina, часто зарезервовані для пропаганди партії.

Ідея полягає в тому, аби підтримувати загальне середовище в Інтернеті, що схвалювало би правління Комуністичної партії і створювало враження для інтернет-користувачів, що партія користується широкою підтримкою. Хун зневажливо відгукнувся про дієвість цього проекту. «Вона [партія] просто обманює саму себе, і нікого це особливо не хвилює».

Створення партійних осередків

Комуністична партія Китаю є ленінською організацією, і, відповідно до її теорії про правління, прагне проникнути у кожну сферу суспільства, аби зміцнити контроль над ним. За допомогою такого партійного апарату вона підтримує контроль і над інтернет-компаніями.

Щонайменше дев'ять великих інтернет-компаній створили партійні комітети, які реалізують пряму лінію партії із політичного й ідеологічного контролю над фірмами. Комітети впроваджують нові теоретичні повідомлення партії, впливають на роботу або самі приймають кадрові рішення і здійснюють нагляд за співробітниками, аби вони не приховали негативних думок про режим.

За повідомленнями китайських ЗМІ, серед веб-компаній, що мають партійні осередки, числяться Baidu, Sina і Kaixin.

Часто голова партійного комітету є керівником високого рівня в компанії, і він приймає ділові рішення. Ця система — один із ключових способів, за допомогою яких Комуністична партія в змозі зберігати контроль над технічними компаніями, які офіційно не є підзвітними державі.

Блокування зарубіжних сайтів

Невідоме число зарубіжних сайтів — тисячі або більше — блокуються китайським «Великим фаєрволом* Інтернету». Серед сайтів, які звичайні китайці не мають можливості відвідати, такі соціальні мережі як Facebook і Twitter, YouTube, а також сайти, пов'язані із правами людини в Китаї, активістами із захисту Тибету, з інформацією про переслідування духовного вчення Фалуньгун, http://www.epochtimes.com.ua/special-project-themes/falungong/ і десятки новинних організацій.

Доступ до сайту «Великої Епохи», звісно, теж заблокований.

Прим. пер.: Тут гра слів, пов'язана із виразом «Велика китайська стіна» («фаєрвол» дослівно перекладається з англійської як «вогняна стіна»).

---

Читайте також:
Китайський режим посилить нагляд за Інтернетом
Китай: обмеження інтернет-свободи «задля уникнення терактів»