Дев'ять коментарів про компартію: найбільш поширені питання

У цій публікації представляємо вам відповіді на типові запитання про книгу «Дев'ять коментарів про комуністичну партію», випущену виданням «Велика Епоха» в 2004 році, і яка справила помітний вплив у світі.

Що таке «Дев'ять коментарів»?

Це серія редакційних статей, які були надруковані виданням «Велика Епоха» у листопаді 2004 року. Статті написані на основі офіційних даних комуністичної партії Китаю (КПК), інформації незалежної сторони і численних особистих свідчень. «Дев'ять коментарів» — це всебічний аналіз правління КПК в Китаї і тих 80 мільйонів смертей, до яких призвела її влада.

У серії редакційних статей наводяться історичні свідчення і методи, які використовує компартія, перебуваючи при владі. У розділах «Як компартія знищила традиційну культуру» і «Історія вбивств компартії» увага акцентується не тільки на людські жертви в період правління КПК, але і на те, як вплинула ця влада на мораль китайського суспільства. У 2005 році праця «Дев'ять коментарів» була удостоєна Національної премії з журналістики Асоціації американських журналістів азіатського походження.

Головне завдання публікації — заохотити китайський народ всередині і за межами материкового Китаю вивчити історію правління партії, дізнатися правду про звірства, які вона вчинила, та об'єднати зусилля для створення більш мирного, справедливого і гуманного майбутнього для Китаю, заснованого на мудрості, отриманої в ході 5-тисячолітньої цивілізації. «Дев'ять коментарів» зачепили за живе багатьох китайців у материковому Китаї, Гонконзі або китайських кварталах по всьому світу.

Який вплив мають ці статті?

Вихід у світ «Дев'яти коментарів» викликав два типи реакцій:

Відмова

Публікація «Дев'яти коментарів» викликала хвилю виходів із компартії, пов'язаних із нею молодіжних організацій (союзу молоді та піонерів) й інших символічних відмов від зв'язків із партією. Через кілька тижнів після виходу книги заяви про вихід з компартії стали розміщуватися на спеціальному сайті (tuidang.org). Кількість «виходів» з роками наростала. На початку 2005 року кожен день близько 10 тисяч осіб писали подібні заяви. Тепер близько 50 тисяч осіб на день заявляють про зречення від комуністичної партії. Серед них — високі чиновники й відомі дисиденти.

Акт зречення значною мірою є символічним, і багато людей з материкового Китаю використовують для підпису заяв псевдоніми, побоюючись репресій з боку влади. У типовій заяві про вихід із КПК за 2005 рік пишеться: «Мені 85 років, і я був членом КПК з 1940 року. Все своє життя я присвятив партії. Я пережив так багато політичних рухів компартії і став свідком низки сцен великої трагедії. Компартія обдурила цілі покоління добрих людей... вона не дбає про життя простого народу... Я відразу ж вийшов із злобної компартії та всіх її організацій».

Хоча дії людей, що вийшли з лав комуністичної партії, є символічними, вони мають реальний вплив: призводять до мирного розпаду компартії зсередини, змінюють політичну культуру в Китаї, а також формують громадську думку громадян — вони більш не вважають компартію кращою владою, на противагу офіційній пропаганді.

Крім розміщення на спеціальних сайтах, заяви про вихід з КПК передаються по телефону, електронною поштою і через факси зсередини країни тим китайцям, які виїхали за кордон, а також розміщуються в громадських місцях у Китаї. Згідно зі статистикою за 17 жовтня 2013 року, опублікованою на сайті tuidang.org (сайт, де китайці пишуть свої заяви про вихід), кількість людей, що відмовилися від будь-яких зв'язків з компартією і пов'язаних з нею організацій, сягнула 148 мільйонів 250 тисяч 435 чоловік.

Втеча високих чиновників з країни

З 2005 року ряд китайських чиновників з дипломатичних кіл та працівників сфери громадської безпеки виїхали за кордон, кажучи, що прочитання «Дев'яти коментарів» послужило каталізатором для їх вчинку. Вони заявили про вихід з компартії Китаю і викрили деякі аспекти партійно-державної діяльності, такі як шпигунство і застосування тортур до ув'язнених. Нижче розповімо про три найвідоміших чиновники з їхнього числа.

Чень Юнлінь — колишній перший секретар, який працював у китайському консульстві в Сіднеї, Австралія, перейшов на іншу сторону в червні 2005 року. Згодом Чень свідчив перед Конгресом США (англ.) і заявляв західним ЗМІ про широкомасштабне шпигунство і залякування, яке здійснює китайський дипломатичний персонал в західних країнах.

Зокрема щодо дисидентських груп, таких як послідовники Фалуньгун і етнічних меншин, в основному — тибетців.

Хао Фенцзюнь — колишній офіцер у бюро громадської безпеки в Тяньцзіні, а потім у міському «Комітеті 610», підрозділі силових структур, на який було покладене завдання вести кампанію з викорінення духовної групи Фалуньгун. Хао перейшов на інший бік влітку 2005 року, забравши з собою кілька конфіденційних документів з «Комітету 610» в Тяньцзіні. В одному з паперів описувалися зусилля місцевих агентів щодо виявлення послідовників Фалуньгун, які символічно заявили про вихід з компартії Китаю (КПК). Такий документ доступний за запитом. Він датується 14 грудня 2004 року і в ньому доповідається:

«...Чотири члени Фалуньгун у нашому місті опублікували так звану „заяву про вихід із КПК та Молодіжної ліги“. Крім одного, який використовував псевдонім „Пробудження“, інші використовували справжні імена».

Лі Фенчжи — колишній офіцер китайського міністерства державної безпеки; втік до Сполучених Штатів у 2004 році і публічно відмовився від компартії в березні 2009 року. Лі підтвердив свідчення Ченя про спроби китайської влади шпигувати в США та інших західних країнах. Лі давав інтерв'ю виданням The Washington Times, агентству Associated Press, а також Epoch Times.

Заборона на книги і наказ держслужбовцям не читати їх

Побоюючись, що поширення «Дев'яти Коментарів» та обговорення книги підірве авторитет влади, партія та її силові структури зробили ряд кроків, щоб спробувати обмежити вплив публікації, зокрема, в Китаї.

У січні 2005 року Міністерство громадської безпеки назвало своєю загальнонаціональною метою зупинити поширення «Дев'яти коментарів».

На веб-сайті Департаменту фінансів району Сісю провінції Гуйчжоу давалися такі інструкції: «Рішуче зупинити поширення „Дев'яти коментарів“. Навчити наших службовців та посадових осіб не слухати, не вірити, не читати і не поширювати „Дев'ять коментарів“. Якщо це відбувається, повідомляйте про це офіс КПК та вилучайте книгу. Ті, хто зберігає і поширює „Дев'ять коментарів“, будуть покарані; активні отримають кримінальне обвинувачення».

Веб-сайт китайської влади в місті Харбіні розмістив директиву: «Прикласти максимум зусиль і уваги для запобігання та боротьби з виробництвом та розповсюдженням „Дев'яти коментарів“».

Використання «Великого брандмауера» для блокування доступу в Інтернет

Два дослідження, які провела Ініціатива «Відкрита мережа», розповіли про спільний проект кількох університетів з фільтрації вмісту мережі. Серед запитів, які систематично блокувалися, перебувають «Дев'ять коментарів».

Дослідження 2005 року показало, що 90% китайськомовних сайтів, на яких згадувалося про «Дев'ять коментарів», були заблоковані, а також 16% таких сайтів англійською мовою. Ця кількість перевищує кількість заблокованих сайтів, які зосереджені на висвітленні питань прав людини, демократії та свободи слова. У той час як повний текст дослідження на веб-сайті ініціативи вже не доступний, графік, який ілюструє цю динаміку, ще можна побачити на сайті publications.parliament.uk.