Про одну річ відомо достовірно: Китай активно скуповує золото, використовуючи Гонконг як посередника. У березні 2013 року обсяги імпорту стали рекордними — 247 тонн. Така ж тенденція спостерігалась і в квітні. Із січня 2012 року, згідно з даними дослідження Zerohedge, Китай загалом імпортував 1469 тонн золота.
Однак не відомо про обсяги імпорту через інші канали і скільки золота дійсно є в КНР.
Чиновники компартії Китаю повідомили, що твердження про активне скуповування золота КНР перебільшені, і зазначили, що китайські золоті запаси значно менші, ніж у більшості великих країн Заходу. Про це повідомлялося на сайті Mineweb 5 червня.
За даними Світової ради з питань золота, офіційно Китай володіє 1162 тоннами золота, що становить лише 1,4% валютних резервів КНР.
Останній раз Китай оприлюднив офіційні цифри щодо своїх золотих резервів ще в 2009 році. З огляду на великі обсяги імпорту, зараз ці показники можуть бути у кілька разів більшими. Однак, щоб отримати підтвердження, світова спільнота має зачекати, доки Китай не оприлюднить нові дані.
Згідно з даними за 2009 рік, офіційно золотовалютних резервів у КНР значно менше, ніж запасів золота у Сполучених Штатах (8966 тонн) та у Німеччині (3738 тонн). Ці дві країни мають найбільші резерви золота.
Китай намагається збільшити обсяги золотого резерву частково для того, щоб диверсифікувати свої трильйонні запаси американського долару. Деякі аналітики припускають, що у довгостроковій перспективі Китай може спробувати замінити долар США як світову резервну валюту. Якщо це насправді так, то Китаю потрібно буде мати великий резервний запас золота, щоб забезпечити довіру своїй валюті, чого вона зараз не має.
«Обсяги виробництва і попит на золото у Китаї може бути набагато більшим, ніж зазначається в „офіційних“ даних», — вказувалось у статті на сайті Mineweb у лютому 2012 року.
Згідно з офіційними даними вважається, що Китай є світовим лідером з виробництва золота, а також найбільшим його імпортером. Найбільша кількість золота, що надходить у країну через Гонконг, йде до приватних покупців. Ходять чутки, що китайська держава імпортує золото через інші канали, про які громадськості не відомо.
Державні дані з видобутку золота у Китаї з офіційних або напівофіційних джерел не можуть бути точними, враховуючи, що звітність Китаю може спотворюватися. Показники можуть бути цілеспрямовано занижені, адже про корупцію серед чиновників гірничодобувної галузі є багато інформації в китайській мережі Інтернету.
Наприклад, Китайська асоціація виробників золота збирає дані тільки з підприємств, які входять до її складу. Проте є багато нелегальних гірничодобувних підприємств, а також шахти, які підпорядковані військовим. Крім того, золото може витягуватися в якості побічного продукту в ході інших операцій з видобутку металу.
«За оцінками західних аналітиків, обсяги імпорту золота у Китай за весь минулий рік сягали близько 490 тонн. Але ніхто не говорить про „нелегальний“ імпорт, тобто контрабанду золота до Китаю», — вказується у статті на сайті Mineweb.
Однією з причин навмисного заниження показників звітності є те, що китайські шахтарі повинні продати все офіційно добуте золото Центральному банку Китаю. Деякі повідомлення вказують, що Центральний банк не показує на ринку деяку кількість золота, яка може бути виділена для офіційних резервів у майбутньому. Ця сума може коливатися в межах 50—100 тонн на рік.
Оскільки Китай офіційно повідомляє про обсяг своїх золотих резервів тільки тоді, коли забажає, то те приховане золото може бути використане, щоб вразити Захід і представити набагато вищі показники, ніж передбачалося.
Хайде Малхотра, Велика Епоха