Донедавна ресторани у Китаї почувалися дуже добре. Проте останнім часом вони перебувають «на дієті».
«Коли в економіці не все добре, люди менше ходять до ресторанів, — каже мешканка Шанхая пані Го. — Люди, які раніше ходили до ресторану раз на тиждень, зараз приходять два-три рази на місяць».
«Раніше власники ресторанів мали високі прибутки — додає пані Го. — Я навіть колись думала відкрити свій ресторан. Але тепер, коли ресторани всюди закриваються, я більше і не мрію про це».
У 2012 році закривалося більше ресторанів, ніж відкривалося. Згідно з даними Шанхайської адміністрації харчових продуктів і медикаментів, у 2012 році відкрилося 6800 ресторанів, водночас близько 7 тисяч закрилося.
Як повідомляла газета Jinghua Times, «Китайське кулінарне товариство» закликало китайську компартію терміново вжити заходів, щоб врятувати ресторанну галузь. Банкрутство ресторанів стає все поширенішим явищем в усьому Китаї. У місті Сямень провінції Фуцзянь, що на південному сході КНР, щомісячний показник банкрутства ресторанного бізнесу сягає 15%.
Одна з проблем — податкова система Китаю. Згідно з даними «Китайського кулінарного товариства», ресторанному бізнесу нав'язали близько 46 видів податків.
З-поміж цих податків дванадцять зазвичай платять усі ресторани. Ще тридцять чотири — це інші види податків, які стягуються у різних регіонах. Вони стали тягарем для ресторанної індустрії, як повідомляє газета China News.
Деякі представники ресторанного бізнесу кажуть, що хоча витрати на зарплату персоналу й орендна плата висока у містах першої категорії, таких як Пекін, однак сума накладених податків може фактично зробити обслуговування ресторану у містах другої і третьої категорії вдвічі дорожчим, ніж у містах першої категорії.
Регіональний менеджер пекінського ресторану Yippin Restaurant Co. пан Чжоу в інтерв'ю Великій Епосі розповів, що хоча прибуток у ресторанному бізнесі зменшується, податковий тягар у Китаї росте.
«Податків налічується довгий список, — сказав він. — Крім цих податків, є й інші збори, а також ліцензійні витрати на відповідність санітарно-епідеміологічним умовам і пожежну безпеку».
Представники китайського підрозділу Yum! Inc сказали, що вони були змушені платити спеціальні тарифи за право відкрити магазини у різних регіонах Китаю. Наприклад, збір на коректування ціни, який є обов'язковим і стягується під приводом «стабілізації цін». Він має бути сплачений у кількох містах другої категорії і становить близько одного відсотка від загального обсягу продажів.
Тоді, як багато ресторанів у Китаї закривається, державна статистика наводить цифри, згідно з якими в цілому ресторанна галузь зростає, що правда в 2012 році зростання зменшилося порівняно з попереднім роком.
«Китайська асоціація кулінарів» у своєму квартальному звіті за 2013 рік зазначає: «Річне фінансове зростання за 2012 рік становить 8,4%, що на 4,9% менше за показники попереднього року».
На основі дослідження Санні Чао.
Жень Йі, Велика Епоха
----------------------------------