Репортер щоденної газети «The Sun», отримав згоду батьків дівчинки досліджувати її в Англії. Результати дослідження викликали справжню сенсацію у сфері медицини у Великій Британії.
Цей вид здібності також відомий як «небесний зір». Він дає можливість бачити крізь стіни і просвічувати нутрощі людського тіла. Нині в усьому світі є лише кілька людей, які, як вважається, мають таку екстраординарну здатність, але, згідно з історичними записами Китаю, в давнину багато лікарів були наділені таким даром.
У «Ши Цзі» («Записах історика») знаменитий літописець Сима Цянь написав замітку про лікаря на ім’я Бянь Цюе.
Одного разу Бянь Цюе зустрів такого собі Чжан Санцзюня — людину з надприродними здібностями. Він дав майбутньому великому лікарю секретний рецепт лікарського препарату і порадив приймати його з водою, «яка не торкнулася землі», наприклад, з росою. Через тридцять днів дотримування поради цієї людини Бянь Цюе вже міг бачити крізь стіни, а також нутрощі людського тіла.
Якось Бянь Цюе проходив через країну Го і побачив похорони. Чиновник сказав йому, що син імператора раптово помер, і його збираються покласти в труну. Стоячи біля парадних дверей палацу, Бянь Цюе заявив, що нащадок правителя насправді не помер і скоро отямиться. Чиновник не повірив йому.
Бянь Цюе наполягав: «Просто перевірте. Попросіть доктора оглянути його. Коли спадкоємець почує голос, він буде смикати носом і ротом. Ви можете переконатися, що його пах все ще теплий». Виявилося, що син імператора дійсно живий. Здібності Бянь Цюе вражали його сучасників і досі залишаються загадкою.
Хуа То відомий як засновник традиційної китайської хірургії. Він винайшов анестезію, що вперше згадується в хроніках «Хоу Хань Шу» («Історія пізньої династії Хань)»: «Якщо голковколювання і ліки не можуть вилікувати хворобу, можна попросити, щоб пацієнт прийняв анестезуючий засіб з вином. Коли з’явиться стан заціпеніння і відсутності свідомості, тоді можна розрізати його живіт і видалити пухлину.
Якщо хвороба перебуває в кишечнику і животі, ми розрізаємо і промиваємо їх, видаляємо уражену частину і потім зшиваємо. Після накладення мазі на рану пацієнт видужає через чотири — п’ять днів і через місяць зможе повністю відновити своє здоров’я».
Хуа То оперував черевну порожнину, але без рентгену. Як він визначав, в якому саме місці необхідно робити розріз? Вважається, що Хуа То також мав здатність «небесного зору». Інакше, він не зміг би бути хірургом.
У Чжан Чжунцзіна (150—219 рр.), видатного майстра китайської медицини, також була ця здатність. В історичних записах описано, як одного разу він зустрів якогось чиновника і сказав йому: «Ви страждаєте від хвороби. Коли Вам буде 40 років, Ви втратите брови. Коли всі брови випадуть, помрете через пів року. Візьміть «порошок із п'ятьма каменями» і з Вами нічого не трапиться».
Три дні потому лікар зустрів цього чиновника і запитав: «Ви приймаєте ліки?»
«Так, приймаю», — відповів він.
Чжан Чжунцзін сказав чиновнику: «А схоже, що не приймаєте ліки. Чому Ви не турбуєтеся про своє життя?»
Чиновник не сказав ані слова. Двадцять років потому брови у чиновника дійсно випали. Він помер через 187 днів, як і було передбачено.
Вищенаведені приклади були записані в історичних документах Китаю. Ці доктори вдосконалювали свої моральні якості і в якийсь час свого життя набули надприродні здібності в лікуванні.Знамениті доктори давніх часів Піднебесної були байдужі до слави і вигод, могли зберігати спокій у важких ситуаціях і володіли вражаючою зосередженістю, завдяки чому називалися лікарями-мудрецями.
Пізніше все менше лікарів традиційної китайської медицини самовдосконалювалися. У сучасній китайській медицині використовують стетоскопи, сфігмоманометри, рентген, мікроскопи, ультразвук та інші «розвинені» інструменти. Діагностика вважається швидкою. Проте в давнину лікарі традиційної медицини Китаю дізнавалися про здоров’я людини, лише поглянувши на неї.
Сьогодні «традиційна» китайська медицина нагадує західну, зокрема, у використанні безлічі лабораторних досліджень та сучасних медичних технологій. Від стародавньої традиційної китайської медицини залишився лише досвід і мистецтво призначення рецептів. Однак квінтесенція традиційної китайської медицини — вдосконалення своєї духовності і надздібностей — була втрачена.
За матеріалами: KanZhongGuo («Погляд на Китай»)