Країни Заходу записують транскрипцію китайських ієрогліфів за допомогою свого алфавіту. Існує багато загальноприйнятих способів. Найбільш вживаними є латинізація Піньїнь і кирилізація Паладія. Автор «Великої Епохи» пропонує нову систему транскрипції, яка значно ближча за звучанням до того, як вимовляють китайці. Тому вона й отримала назву Чженьїнь (або «правдиве звучання»).
Транскрипційна система Паладія є загальноприйнятою у російськомовних країнах. За інерцією, перейняла цю систему й Україна. Проте в системи Паладія є величезні недоліки: вона є надзвичайно неточною щодо передання звучання ієрогліфів. Іноді це становить велику проблему.
Наприклад, навчаючись в нашій країні китайській мові і вимовляючи ієрогліфи за цією загальновживаною системою транскрипції китайських ієрогліфів, людина стане перед проблемою: іноді те, як вона вимовляє, і те, як вимовляють носії мови, відрізняється, як небо і земля. Тут не йдеться про різні діалекти, на яких говорять по всьому Китаю, а лише про загальнокитайський Путунхуа; також не мається на увазі інтонація. І річ не в тім, що китайська мова складна. Справа в тому, що неточною і надто спрощеною без усякої на те потреби є саме система Паладія.
Українська «Велика Епоха» пропонує свою, нову систему транскрипції китайських ієрогліфів. З одного боку, щоб вирішити вищезгадану проблему, з іншого — піти власним для нашої країни шляхом. То є нормальне явище, оскільки наша держава молода і доводиться робити перші кроки в багатьох сферах. Наприклад, після проголошення незалежності в українській мові просто не існувало багатьох наукових термінів, адже в СРСР все в основному було російською.
Щоб вимовляти ієрогліфи так, аби його розуміли китайці, той, хто навчається, зараз мусить слідувати не транскрипції китайських ієрогліфів Паладія, а певним «неписаним правилам». Ми ж спробуємо зробити ці неписані правила «писаними», спробуємо їх сформулювати.
Назвемо нашу нову систему транскрипції 真音 Zhen Yin, Чженьїнь («правдиве звучання»).
Будемо вважати латинську транскрипцію Піньїнь відносно правильною і переведемо її в кирилицю. Див. таблицю.
A |
|||
a — а |
ai — ай |
an — ань |
ang — ан |
ao — ао |
|||
B |
|||
ba — ба |
bai — бай |
ban — бань |
bang — бан |
bao — бао |
bei — бей |
ben — бень |
beng — бен |
bi — бі |
bian — бьєн |
biao — бьяо |
bie — бьє |
bin — бінь |
bing — бін |
bo — бо |
bu — бу |
C |
|||
ca — ца |
cai — цай |
can — цань |
cang — цан |
cao — цао |
ce — це |
cen — цень |
ceng — цен |
ci — ци |
cong — цун |
cou — цоу |
cu — цу |
cuan — цвань |
cui — цуй |
cun — цунь |
cuo — цо |
Ch |
|||
cha — ча |
chai — чай |
chan — чань |
chang — чан |
chao — чао |
che — че |
chen — чень |
cheng — чен |
chi — чи |
chong — чун |
chou — чоу |
chu — чу |
chuai — чвай |
chuan — чвань |
chuang — чван |
chui — чуй |
chun — чунь |
chuo — чо |
||
D |
|||
da — да |
dai — дай |
dan — дань |
dang — дан |
dao — дао |
de — де |
dei — дей |
deng — ден |
di — ді |
dia — дья |
dian — дьєнь |
diao — дьяо |
die — дьє |
ding — дін |
diu — дью |
dong — дун |
dou — доу |
du — ду |
duan — двань |
dui — дуй |
dun — дунь |
duo — до |
||
E |
|||
e — е |
ei — ей |
en — ень |
eng — ен |
er — ер, ар |
|||
F |
|||
fa — фа |
fan — фань |
fang — фан |
fei — фей |
fen — фень |
feng — фен |
fo — фо |
fou — фоу |
fu — фу |
|||
G |
|||
ga — ґа |
gai — ґай |
gan — ґань |
gang — ґан |
gao — ґао |
ge — ґе |
gei — ґей |
gen — ґень |
geng — ґен |
gong — ґун |
gou — ґоу |
gu — ґу |
gua — ґва |
guai — ґвай |
guan — ґвань |
guang — ґван, ґвон |
gui — ґуй, ґві |
gun — ґунь |
guo — ґо |
|
H |
|||
ha — ха |
hai — хай |
han — хань |
hang — хан |
hao — хао |
he — хе |
hei — хей |
hen — хень |
heng — хен |
hm — хм |
hng — хн |
hong — хун |
hou — хоу |
hu — ху |
hua — хва |
huai — хвай |
huan — хвань |
huang — хван |
hui — хуй (хой) |
hun — хунь |
huo — хо |
|||
J |
|||
ji — тьї |
jia — тья |
jian — тьєн |
jiang — тьян |
jiao — тьяо |
jie — тьє |
jin — тьїнь |
jing — тьїн |
jiong — тьюн |
jiu — тю |
ju — тюй |
juan — тьюань |
jue — тьюе |
jun — тюнь |
||
K |
|||
ka — ка |
kai — кай |
kan — кань |
kang — кан |
kao — као |
ke — ке |
ken — кень |
keng — кен |
kong — кун |
kou — коу |
ku — ку |
kua — ква |
kuai — квай |
kuan — квань |
kuang — кван, квон |
kui — куй |
kun — кунь |
kuo — ко |
||
L |
|||
la — ла |
lai — лай |
lan — лань |
lang — лан |
lao — лао |
le — ле, ла |
lei — лей |
leng — лен |
li — лі |
lia — ля |
lian — лєн |
liang — лян |
liao — ляо |
lie — лє |
lin — лінь |
ling — лін |
liu — лю |
long — лун |
lou — лоу |
lu — лу |
lü — люй |
luan — лвань |
lüe — люе |
lun — лунь |
luo — ло |
|||
M |
|||
m — м |
ma — ма |
mai — май |
man — мань |
mang — ман |
mao — мао |
me — ме, ма |
mei — мей |
men — мень |
meng — мен |
mi — мі |
mian — мьєн |
miao — мьяо |
mie — мє |
min — мінь |
ming — мін |
miu — мю |
mm — мм |
mo — мо |
mou — моу |
mu — му |
|||
N |
|||
n — н |
na — на |
nai — най |
nan — нань |
nang — нан |
nao — нао |
ne — не, на |
nei — ней |
nen — нень |
neng — нен |
ng — н |
ni — ні |
nian — ньєн |
niang — нян |
niao — ньяо |
nie — нє |
nin — нінь |
ning — нін |
niu — ню |
nong — нун |
nu — ну |
nü — ню |
nuan — нвань |
nüe — нюе |
nuo — но |
|||
O |
|||
o — о |
ou — оу |
||
P |
|||
pa — па |
pai — пай |
pan — пань |
pang — пан |
pao — пао |
pei — пей |
pen — пень |
peng — пен |
pi — пі |
pian — пьєн |
piao — пьяо |
pie — пьє |
pin — пінь |
ping — пін |
po — по |
pou — поу |
pu — пу |
|||
Q |
|||
qi — ці, чі |
qia — ця |
qian — цєн |
qiang — цян |
qiao — цяо |
qie — цє |
qin — цінь |
qing — цін |
qiong — цюн |
qiu — цю |
qu — цю, цюй |
quan — цюень |
que — цюе |
qun — цюнь |
||
R |
|||
ran — рань |
rang — ран |
rao — рао |
re — ре |
ren — рень |
reng — рен |
ri — рі |
rong — рун |
rou — роу |
ru — ру |
ruan — рвань |
rui — руй |
run — рунь |
ruo — ро |
||
S |
|||
sa — са |
sai — сай |
san — сань |
sang — сан |
sao — сао |
se — се |
sen — сень |
seng — сен |
si — си |
song — сун |
sou — соу |
su — су |
suan — свань |
sui — суй |
sun — сунь |
suo — со |
Sh |
|||
sha — ша |
shai — шай |
shan — шань |
shang — шан |
shao — шао |
she — ше |
shei — шей |
shen — шень |
sheng — шен |
shi — ши |
shou — шоу |
shu — шу |
shua — шва |
shuai — швай |
shuan — швань |
shuang — шван, швон |
shui — шуй |
shun — шунь |
shuo — шо |
|
T |
|||
ta — та |
tai — тай |
tan — тань |
tang — тан |
tao — тао |
te — те |
ten — тень |
teng — тен |
ti — ті |
tian — тьєнь |
tiao — тьяо |
tie — тьє |
ting — тін |
tong — тун |
tou — тоу |
tu — ту |
tuan — твань |
tui — туй |
tun — тунь |
tuo — то |
W |
|||
wa — ва |
wai — вай |
wan — вань |
wang — ван |
wei — вей |
wen — вень |
weng — вен |
wo — во, уо |
wu — у |
|||
X |
|||
xi — сі |
xia — ся |
xian — сєн |
xiang — сян |
xiao — сяо |
xie — сє |
xin — сінь |
xing — сін |
xiong — сюн |
xiu — сю |
xu — сюй |
xuan — сюань |
xue — сюе |
xun — сюнь |
||
Y |
|||
ya — я |
yan — янь |
yang — ян |
yao — яо |
ye — є |
yi — і, ї |
yin — інь, їнь |
ying — ін, їн |
yong — юн |
you — йоу |
yu — юй |
yuan — юань |
yue — юе |
yun — юнь |
||
Z |
|||
za — цза |
zai — цзай |
zan — цзань |
zang — цзан |
zao — цзао |
ze — цзе |
zei — цзей |
zen — цзень |
zeng — цзен |
zi — цзи |
zong — цзун |
zou — цзоу |
zu — цзу |
zuan — цзвань |
zui — цзуй |
zun — цзунь |
zuo — цзо |
|||
Zh |
|||
zha — чжа |
zhai — чжай |
zhan — чжань |
zhang — чжан |
zhao — чжао |
zhe — чже |
zhei — чжей |
zhen — чжень |
zheng — чжен, чжон |
zhi — чжи |
zhong — чжун |
zhou — чжоу |
zhu — чжу |
zhua — чжва |
zhuai — чжвай |
zhuan — чжвань |
zhuang — чжван, чжвон |
zhui — чжуй |
zhun — чжунь |
zhuo — чжо |
Коли в таблиці наведено по два варіанти, рекомендуємо для назв та імен використовувати перший із них. Два варіанти можуть бути корисними насамперед для тих, хто навчається правильної вимови.
Як ми бачимо, важливим є те, чи стоїть на кінці -g. Часто це вказує на м’яке закінчення (без -g на кінці — м’яке, з -g — тверде). Але не завжди. В таких випадках -g вказує лише на відмінне (від того, коли написано те ж саме слово, але без -g на кінці) правило читання. Приклади: lin — лінь, ling — лін, tan – тань, tang – тан; xian — сєн, xiang — сян; tong — тун.
Правило, не враховане системою транскрипції китайських ієрогліфів Паладія: -ian читається як -єн або -ьєн(ь), тоді як -iang — -ян або -ьян. Наприклад: xian, dian, tian, mian — сєн, дьєнь, тьєнь, мьєн; xiang, qiang, liang — сян, цян, лян.
Ще одне важливе виправлення старої системи транскрипції — звучання слів, що починаються на j-. На нашу думку, більш точно це передає м’яке «т» (у протиставленні до твердого придихового «т», що позначається t-): тьїн, тю, тьє, тьяо.
І третій значимий момент системи Чженьїнь — звучання слів, що починаються на r-. Ми вважаємо, що цей звук набагато ближчий до р-, аніж до паладїївського ж-. Не до українського жорсткого р-, а, скажімо, до більш ніжного англійського r-.
Ми запропонували в нашій транскрипції писати у випадках з -ua, -uai, -uan та -uang як -ва, -вай, -вань, -ван (або -вон). «В» тут є більш ніжним, ніж українське. Ще однією метою цієї зміни є те, що люди найчастіше читають паладіївські варіанти (-уа, -уай, -уань та -уан) як два склади, що є невірним. Наприклад: zhuai, zuan, hua читають як чжу-ай, цзу-ань, ху-а. Запропонований нами варіант написання вирішує цю проблему та допомагає уникнути такої помилки.
Розглянемо відмінність двох систем транскрипції китайських ієрогліфів, старої та нової, на прикладі географічної назви одного з найбільших міст Китаю — Tianjin. Паладій: Тяньцзінь; правильно: Тьєньтьїнь. Як то кажуть, відчуйте різницю.
Про правильну вимову китайських ієрогліфів можна написати цілу книгу, це об’єм, що виходить далеко за межі однієї статті. Але все ж розглянемо деякі з тонкощів.
Багатьох китайських звуків у нашій мові просто немає. Наприклад, найбільш правильна вимова zi буде десь посередині між цзи та цзу = цззз (все точно так і з si: між си та су = ссс); se, he — посередині між се та со, хе та хо; dao, lao, sao посередині між дао та дау, лао та лау, сао та сау тощо.
Звуки в китайській мові поділяються на придихові та не придихові. Придиховість не позначається на письмі. Найбільш чутна придиховість у словах, що починаються на c-, ch-, q-, t- тощо. Наприклад: chang з придихом вимовляється як чхан, chong — чхун, cha — чха; cao — цсао, cong — цсун, cai — цсай; qiang — цсян, qie — цсє, qiao — цсяо; ta — тха, te — тхе, tai — тхай тощо.
Ch- звучить твердо, подібно до українського та білоруського ч- (на відміну від м’якого російського ч-).
М’яке с- позначається в Піньїнь буквою x-, тверде — буквою s-. Приклади: xi, xia, xie, xiao — сі, ся, сє, сяо; si, sao, sai, se — си, сао, сай, се.
М’яке т- позначається в Піньїнь буквою j-, тверде — буквою t-. Приклади: ji, jia, jie, jiao — тьї, тья, тьє, тьяо; ti, tao, tai, tu — ті, тао, тай, ту.
М’яке ц- позначається в Піньїнь буквою q-, тверде — буквою c-. Приклади: qi, qia, qie, qiao — ці, ця, цє, цяо; ci, cao, cai, ce — ци, цао, цай, це.