Інформаційне перевантаження — не проста залежність

Інформаційне перевантаження свідомості стає все більш поширеною проблемою суспільства. Сьогодні вчені говорять про це як про цілком реальну загрозу для здоров’я, ставлячи її в один ряд з іншими факторами фізичних хвороб.

Життя сучасної людини неможливе без інформації. Ми живемо в інформаційному потоці — стрімкому, безмежному і швидкоплинному. Доступність інформації, її неохватний обсяг, можливість в будь-яку секунду дізнатися те, що вас цікавить і навіть більше — це і є сучасний інформаційний світ. Однак таке середовище зовсім не допомагає накопичувати знання, розвивати мозок і мислення. І навіть навпаки, може призвести до інформаційного перевантаження свідомості.

Цей стан виникає, коли кількість корисної інформації, що надходить, перевершує можливості її сприйняття, тобто наша свідомість стає не здатна впоратися з таким інформаційним потоком. Наша свідомість вбирає всю доступну для неї інформацію. Коли інформації стає занадто багато, мозок вже буде не в змозі сприймати справжні знання, і настає перенасичення.

На жаль, більшою чи меншою мірою, стан інформаційного перевантаження знайомий більшості з нас: складність концентрації уваги, хаос у думках і свідомості, проблеми з пам’яттю, дезорієнтація, «застрявання» в голові настирливої музики або окремих слів і фраз, постійне бажання «виговоритися», напруженість тіла (щелепи і задньої частини шиї), безсоння, шум у вухах при засипанні, бурмотіння уві сні. Також одним із серйозних симптомів інформаційного перевантаження є нудота в поєднанні з неправильним положенням тіла, наприклад, під час роботи за комп’ютером.

На перший погляд може здатися, що подібні стани є минущими і не особливо небезпечними для здоров’я. Однак це не так. Інформаційне перевантаження — це, насамперед, серйозний стрес, а стрес послаблює імунну систему. Організм позбавляється свого природного захисту і стає вразливим для хвороб. Тому сьогодні багато фахівців не безпідставно вважають, що інформаційне перевантаження небезпечне, як і будь-яке інше захворювання, і без належної уваги здатне викликати серйозне погіршення здоров’я.

Існує кілька причин виникнення інформаційного перевантаження. Перша і найбільш поширена — це залежність: неконтрольоване багатогодинне просиджування в інтернеті або біля телевізора. В психологічному сенсі така залежність має багато спільного з іншими видами залежності і має ту ж основу: «дозволяє» відключитися від реального світу і своїх проблем, залишити їх вирішення на потім. Така уявна компенсація тільки посилює наявні проблеми.

Друга причина — невміння планувати роботу: бажання «зробити все і відразу». Найбільше перевантаження ми відчуваємо тоді, коли намагаємося зробити кілька справ одночасно. На перемикання між завданнями йде набагато більше сил, що призводить до зменшення продуктивності мислення і перевтоми.

Третя — під час виконання одного завдання ви відволікаєтеся на інші питання, які, можливо, також пов’язані з вашим основним завданням, але все ж вимагають витрат енергії.

Четверта — загальна втома організму, викликана нестачею сну. В цьому випадку інформаційне перевантаження створює додатковий тиск на мозок і нервову систему.

Тут ми перерахували лише основні, найбільш поширені причини появи інформаційного перевантаження. До яких наслідків може призвести такий стан і як з ним боротися?

Наслідки інформаційного перевантаження

Одним із наслідків інформаційного перевантаження є довгострокова втрата сну. В результаті цього нервова система і мозок не здатні переключитися на інший режим, і людині навіть може здаватися, що немає потреби уві сні. Інші наслідки інформаційного перевантаження:

• підвищена стомлюваність;
• відсутність апетиту;
• агресивність, збудливість;
• напади гніву і дратівливості;
• панічні і депресивні стани, нав’язливий страх;
• погіршення працездатності мозку і пам’яті;
• загострення хронічних захворювань.

Як боротися з інформаційним перевантаженням?

1. Чітко плануйте завдання, цілі та обсяги роботи, не відволікайтеся на другорядну інформацію.

2. Складайте план робочого дня, виділяючи головні і другорядні завдання.

3. Виконуйте завдання по черзі, по одному.

4. За виникнення ідеї, не пов’язаної з поточним завданням, запишіть її і працюйте далі над основною.

5. Не намагайтеся запам’ятати все, виділяйте і «фільтруйте» необхідну інформацію.

6. Під час роботи забудьте про соціальні мережі, без необхідності не відволікайтеся на електронні листи.

7. Не забувайте про своєчасний відпочинок і сон. Перерва — це не втрата часу, а добре «перезавантаження» мозку.

8. Не засинайте зі включеним радіо або телевізором. Під час сну мозок повинен максимально відпочити.

9. Під час перерви постарайтеся відключитися від всієї роботи.

---

Читайте також:
Як інтернет впливає на пам’ять людини
Цунамі в голові. Постійний інформаційний потік — причина нових дитячих захворювань?