Всі прояви громадянських ініціатив в Білорусі репресуються — правозахисник

Більше того, що ситуація з дотриманням прав людини в Білорусі є дуже складною, керівництво країни до того ж не бажає слухати критику на свою адресу, констатують правозахисники з «Amnesty International».

І навіть саму доповідь про стан громадянського суспільства в Білорусі вони представити не змогли — дослідниці Amnesty International Хезі МакГілл білоруська влада відмовила у візі. Дослідження також довелось проводити дистанційно — тримаючи зв’язок з потрібними їй людьми за допомогою інтернету, по «Skype» та по телефону.

«Усі види цивільних ініціатив в Білорусі придушуються репресивними законами, і ці ж закони застосовуються для того, щоб ще більше обмежувати права людини», — зробила висновок Хеза МакГілл. Каже, що сильно придушують в країні право на мирні зібрання та утворення громадських об’єднань.

За міжнародними нормами такі права можуть обмежуватись лише в разі серйозної загрози громадській безпеці. «В Білорусі вони порушуються за вкрай незначними причинами», — зауважує МакГілл.

Так, одній організації, яка відстоює права прийомних батьків, можуть скасувати реєстрацію тільки через те, що на бланку її назва пишеться із двома великими літерами замість однієї, як у реєстраційних документах.

“  На жаль, ті ідеали, до яких ми усі прагнули в 1991 році, вони кудись поділись, і зовсім інші процеси відбуваються насправді  ” Валентин Стефанович, правозахисник

А проводити акції від імені незареєстрованих громадських організацій заборонено — за це передбачена кримінальна відповідальність. Але з 2008 року за мирні демонстрації фактично не «саджають», проте виносять письмові попередження і тиснуть, говорить Валентин Стефанович, член правозахисного центру «Вясна».

Цікаво і те, що в 2003 році майже всім організаціям скасували реєстрацію, а відновити її виявилось вкрай важко і навіть неможливо. Незважаючи на те, що законами Білорусі утворювати організації не заборонено, окрім хіба що тих, які пропагують війну та релігійну, расову й національну ворожнечу.

Проте реєстрацію не змогла отримати навіть міжнародна організація «Amnesty International». А оскільки діяльність незареєстрованих організацій заборонена, велика кількість громадських об’єднань опинилась поза законом.

Згодом заборонили і отримання іноземної безвідплатної допомоги — фінансувати організації громадянського суспільства з-за кордону стало неможливо, говорить Валентин Стефанович. Зокрема, за це було ув’язнено директора правозахисного центру «Вясна» Алєся Бєляцького. Посадили його за користування рахунками в Литві та Польщі, хоча раніше дозвіл на відкриття банківського рахунку в Білорусі йому не дали.

«Amnesty International» закликає владу Білорусі звільнити його, а також всіх, кого було ув’язнено за мирні протести, зокрема Миколу Статкевича, Павла Северинця, Едуарда Лобу та Змітсера Дашкевича — активісти потрапили до в’язниці через акцію одразу після оголошення результатів президентських виборів. Необхідно владі Білорусі також скасувати статтю про діяльність незареєстрованих організацій, говорить Хеза МакГілл.

Взагалі ж правозахисники відмічають, що погіршення стану демократії та прав людини помітний на всій території колишнього СРСР. «На жаль, ті ідеали, до яких ми усі прагнули в 1991 році, вони кудись поділись, і зовсім інші процеси відбуваються насправді», — говорить Валентин Стефанович.