У Києві досі не повернули урни

У Маріїнському парку в Києві бетонні урни демонтували і помістили в одному місці. Фото: Володимир Бородін/The Epoch Times

Квітневий теракт змусив владу різних міст, які приймали футбольний чемпіонат Євро-2012, демонтувати бетонні урни. І через кілька місяців, наприклад, у Києві в багатьох районах урни все ще не повернули, незважаючи на те, що такі дії суперечать законодавству.

Перше розпорядження прибрати столичні урни київська адміністрація дала на травневі свята, пояснюючи це заходами безпеки. Слідом за демонтажем бетонних сміттєвих баків влада встановила «легкі» урни, зроблені з металу у вигляді літери «Г», до якої прикріплений поліетиленовий мішок. Їх встановили в основному біля станцій метро, а також в центрі Києва.

Тим не менш, наразі в різних частинах столиці, на зупинках транспорту, біля під'їздів будинків часто не побачиш жодної урни.

Ольга Дроздач, яка працює недалеко від метро «Поштова площа», каже, що там урн явно не вистачає. Вона регулярно ходить вулицею Сагайдачного, коли повертається з роботи додому.

«Якщо йти від „Поштової“ в сторону „Контрактової площі“ вулицею Сагайдачного — це центр, де багато іноземців, — на цій ділянці є всього-на-всього одна або дві урни. Ось роздають там різні листівочки, і, щоб не кидати на землю, йдеш із цією листівочкою аж до найближчого ресторану, тому що біля ресторанів стоять урни. Але ось по дорозі немає практично жодної», — зауважує Дроздач.

У ЖЕКах, дорожньо-експлуатаційних організаціях та інших комунальних підприємствах, які відповідають за прибирання території, кажуть, що урни прибрали за розпорядженням київської державної адміністрації, проте коли їх збираються повернути, поки не знають.

Наприклад, у житловому масиві «Лісовий», що на околиці Києва, на вулиці Жукова, 28 і в сусідньому будинку — Жукова, 30, урни біля під'їздів відсутні. У комунальному підприємстві «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району» зазначили, що вказівка виходить від начальника Київської міської адміністрації.

«Після терактів у Дніпропетровську було видане розпорядження Попова, який заборонив використовувати бетонні урни, а інших зараз поки немає, і можливості закупити нові немає. А старі ми не можемо експлуатувати, згідно з розпорядженням. Невідомо, коли з'являться нові», — зазначив співробітник відділу в телефонній розмові.

Немає урн і на багатьох зупинках громадського транспорту на вказаній вулиці Жукова. У дорожньо-експлуатаційному управлінні Деснянського району також не знають, коли буде прийняте рішення їх повернути.

Однак, щоб уникнути тимчасових незручностей, які виникли у зв'язку з відсутністю урн, працівники ЖЕКів та інших комунальних підприємств прибирають підконтрольні їм території з особливою ретельністю. Принаймні, так сказали в адміністрації Деснянського району у відповідь на інформаційний запит Великої Епохи.

За словами Вадима Костюченка, виконувача обов'язків голови Деснянської районної адміністрації, фахівці відділу контролю за благоустроєм району кожен день стежать, наскільки якісно прибирається сміття. За результатами перевірок, порушникам вручають приписи про те, що слід негайно виправити недоліки, складаються адміністративні протоколи, зазначає він.

Костюченко вказує, що в його адміністрацію станом на 20 липня 2012 року, ніяких розпоряджень про те, що потрібно повернути урни на місце, або про те, який узгоджений тип вибухобезпечних урн і які його виробники, поки не надходило.

Між тим, відсутність урн у багатьох місцях міста суперечить державним санітарним нормам і правилам з утримання територій населених місць, а саме третьому розділу «Прибирання об'єктів благоустрою».

У цьому розділі зазначено, що на всіх об'єктах благоустрою урни для сміття повинні бути встановлені в достатній кількості, зокрема, вони повинні бути в місцях зупинки громадського транспорту, біля входу в метро і в громадські та житлові будівлі.

Крім цього, відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою накладається штраф: для громадян — від 340 до 1360 грн, а для громадян — суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) та посадових осіб — від 850 до 1700 грн.

Якщо говорити безпосередньо про урни, то порушенням цих норм для громадян вважається, наприклад, якщо вони кидають сміття повз неї. Штраф для підприємців передбачено, якщо біля кіоску чи магазину урна не встановлена. А посадові особи відповідають за те, щоб урни були в достатній кількості.

У свою чергу, київські чиновники пояснюють таке порушення вказівками голови київської адміністрації Олександра Попова у зв'язку із заходами безпеки.

Золотий ключ

Як би там не було, поки що чистий Київ залишається лише мрією — на початку цього року британські вчені навіть назвали столицю найбруднішим містом Європи. Однак, можливо, ключ у вирішенні проблеми не стільки в руках влади, скільки у свідомості звичайних громадян, які мають і самі дотримуватися чистоти на вулицях міста, і вимагати, щоб місцева влада виконувала свої зобов'язання в цьому стосунку.

Вся справа у вихованості громадян у цілому, вважає еколог Олексій Василюк, заступник Національного екологічного центру України.

Він розповів випадок, коли до нього приїхав колега із Канади, який викладає різні екологічні дисципліни в Торонто і Вермонті. Василюк сказав, що коли вони йшли Хрещатиком, то канадець просто, не замислюючись, піднімав сміття і кидав в урну.

«Він навіть не думав, що сміття тут усюди. Просто для нього це було нормально. Ми так пройшли, я нічого не сказав, але соромно стало. Мені в голову не прийде просто підняти сміття і нести в урну. А там це для людей нормально. Це питання культури», — каже Василюк.

Еколог вважає, що потрібно на рівні пропаганди вчити людей не кидати сміття, а також штрафувати на солідну суму, щоб люди почали замислюватися.

«Треба, щоб людина почала цього боятися. Я сам колись отримав штраф у тролейбусі, і тоді став більше думати, що потрібно прокомпостувати талончик. І це реально діє. Іншого способу, на жаль, немає», — підсумовує він