Українські програмісти працюють на зарубіжжя
Молодий програміст Сергій Круть працює на одній з великих аутсорсингових компаній, тобто таких, які створюють програмне забезпечення для іноземних замовників. Каже, що в студентські роки саме так і мріяв працювати: платять в таких компаніях більше та і працювати тут цікавіше. І він не є винятком — таким же чином працює й більшість українських програмістів.
Цілих 9/10 українських програмістів створюють програмне забезпечення для іноземних компаній — такі цифри озвучував минулого року Володимир Семиноженко, голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України. Причому, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, аутсорсингові компанії працюють не тільки у великих містах: вони почали з’являтись і в регіонах.
Перспективи
Деякі фахівці вважають, що в України є шанси стати однією з провідних країн, які виробляють програмний продукт. Привабливими в цьому випадку є якість такого продукту і його вартість.
«Ми бачимо, що на сьогоднішній день і на ринку України, і на ринку Росії програмісти розробляють вибухові програми, які можуть підірвати позиції західних компаній на ринку», — сказав Дрю Гафф, виконавчий директор та засновник інвестиційної компанії Siguler Guff, на конференції інтернет-технологій та інновацій IDCEE 2012.
Їх дуже важливо підтримувати, щоб їхні умови були в жодному разі не гірше, а краще, ніж у конкурентів
Вікторія Тігіпко, бізнес-леді
Втім, інші зарубіжні експерти більш обережні в своїх оцінках. Аналітична агенція Gartner відмічає, що в Україні дійсно можна отримати недорогі ІТ-послуги, проте «серйозні проблеми створює її економічна вразливість та політична нестабільність».
Вітчизняні фахівці також переконані: сфера IT в Україні перспективна, але для її розвитку потрібно створити сприятливі умови.
«Насправді динаміка позитивна, проте якщо мова йде про якийсь прорив, то для нас потрібен системний підхід», — вважає В’ячеслав Артамонов, директор департаменту інформатизації Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Експерт відмічає, що перші кроки в цьому напрямку вже були зроблені, зокрема були введені податкові пільги для індустрії програмної продукції. На думку фахівця, залишається ще створити в країні сприятливі умови для функціонування бізнесу, в тому числі інфраструктуру захисту бізнесу.
З В’ячеславом Артамоновим погоджується й Вікторія Тігіпко, інша важлива фігура в сфері українського IT.
«Для інтернет-компаній, які працюють на експорт, це дуже важливо, тому що вони працюють в глобальному середовищі, і повинні відповідати тим умовам, в яких працюють їхні конкуренти. Їх дуже важливо підтримувати, щоб їхні умови були в жодному разі не гірше, а краще, ніж у конкурентів», — каже вона. І в цьому випадку завдання держави — не заважати, а підтримати, переконана бізнес-леді.
Внутрішній ринок
Зі створенням сприятливих умов буде покращуватись і ситуація на внутрішньому ринку IT, переконана Вікторія Тігіпко. Проте, на її думку, повністю проблему таким чином не вирішити.
«Це не означає, що у нас стане менше офшорного програмування, просто буде більше фахівців, які захочуть ризикнути, створити свою компанію, включитися в команду нової, молодої компанії і будувати успішний продукт, який буде виходити на ринок, буде конкурувати і виросте в глобальну велику компанію», — каже бізнес-леді.
Внутрішній попит — це важливий стимул, акселератор, але не самоціль
В'ячеслав Артамонов, директор департаменту інформатизації Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України
Орієнтуватись тільки на внутрішнього споживача розробникам програмного забезпечення в Україні немає сенсу, вважають експерти, і справа не в низькому попиті, а в тому, що ринок ІТ не має поняття кордонів.
«Внутрішній попит — це важливий стимул, акселератор, але не самоціль», — переконаний В’ячеслав Артамонов. Експерт пояснює, що програмний продукт зазвичай має глобальне покриття, він доступний та зрозумілий усім.
Проте відсутність кордонів в ІТ сфері створює і певні труднощі: щоб бути успішними, потрібно бути найбільш передовими.
«В інтернеті все дуже ризиковано, бо десь колись вже є хтось, хто може зробити ваш продукт застарілим, — зазначає Вікторія Тігіпко, проте дає надію, — мозок — це велике спасіння не тільки для України, але й для багатьох країн, що розвиваються».