3 серпня у Дніпропетровську в результаті побиття загинув еколог-активіст Володимир Гончаренко. Колеги переконані, що експерта вбили через його професійну діяльність: 27 липня він оприлюднив дані про великомасштабне порушення на одному з підприємств по прийому металобрухту.
Компанію «Укр-Євро» Володимир Гончаренко звинуватив у тому, що вона відкопала захоронені теплообмінники зі старого хімічного заводу в Калуші й привезла їх як металобрухт для переплавки до Кривого Рогу. Експерт заявляв, що метал загальною вагою 180 тонн був забруднений вкрай небезпечною для людини речовиною, яка входить до складу дусту, — гексахлорбензолом. Наразі брухт досі лежить на території ТОВ Кривбасвтормед.
«Ці теплообмінники повинні бути поховані відповідним чином, їх не можна переплавляти, бо це буде та ж хімічна бомба, про яку говорив Володимир Гончаренко», — пояснює Віктор Лапицький, директор Центру екологічної безпеки Дніпропетровського Національного гірничого університету і засновник Громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку», яке очолював Гончаренко.
Проте експерти із криворізького міського виконкому провели замірювання і не виявили у складі повітря біля теплообмінників небезпечних речовин, розказує Віктор Лапицький. Він пояснює, що з теплообмінників, на які не діють зовнішні сили, отруйні речовини виділяються слабко — гексахлорбензол із металу переходить у повітря при переплавці, транспортуванні та просто з часом.
«Я думаю, що ті, хто пробував розрізати той метал — вони або хворі, або їх немає», — каже Ярослав Мовчан, голова Національного екологічного центру України, і радить компаніям, які працюють з металом, перевіряти джерело, з якого він був узятий.
На цьому наголошував і Володимир Гончаренко у своїх публікаціях в газеті «Екобезпека», вважаючи, що коли Міністерство економічного розвитку стало видавати ліцензії на роботу з металобрухтом, не вимагаючи вказувати джерело металу, це призвело до укорінення корупції та криміналізації галузі.
«Ця людина була активна, а така активність не завжди комфортна», — каже про Володимира Гончаренка колега Ярослав Мовчан і припускає, що те, що знайшов експерт було лише верхівкою айсбергу.