Помпеї: життя, що застигло під попелом Везувію

Музей-кладовище під відкритим небом, поховане місто або місто мертвих — так називають античні Помпеї. Кажуть, що Помпеї створив Геркулес, а зруйнував сам Бог.

Останній день Помпей став не лише масштабною історичною трагедією, події у місті лягли в основу величезної кількості творів мистецтва. Його описували як сучасники (Пліній Молодший, Сенека), так і наступні покоління (Шиллер, Пушкін, Айвазовський, Брюллов).


29 серпня 79 року н. е. три міста (Помпеї, Геркуланум, Стабії) після значних землетрусів були повністю поховані під шаром попелу, лави і каміння, що викидав вулкан Везувій, у підніжжя якого вони були розташовані. Помпеї не просто зникли з лиця Землі, про них померла навіть пам'ять.


Земля поступово поросла рослинністю, над старим містом стали зводити нові будинки. Лише в XVI столітті, коли під землею стали прокладати комунікації, архітектор Доменіко Фонтана виявив стародавнє римське місто Помпеї. При розкопках встановили, що місто з тієї фатальної ночі не змінилося, воно застигло на століття і лише тепер заговорило... Заговорили вулиці, стіни житлових будинків, рештки людей і домашніх тварин. Помпеї стали книгою, за якою вивчають побут Стародавнього Риму. Археологічний комплекс Помпеї став об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


Античні Помпеї були сільськогосподарським і торговим містом. Тому тут було все: храми, театри, магазини, таверни, ринок, багаті вілли та убогі будинки злиденних. Вузькі дороги міста, що вимощені величезним камінням, досі зберегли з боків отвори для прив'язування коней. Вулиця іноді перегороджена злегка виступаючими брилами — це свого роду пішохідні переходи. Численні вози, що проїжджали тут у I столітті, залишили глибокі відшліфовані вибоїни у кам'яній дорозі.

Від безлічі храмів залишилися лише колони, іноді жертовники і скульптури, стіни майже повністю зруйновані. У більшості випадків збереглися ті архітектурні об'єкти релігійного і політичного значення, в основі яких був травертин — надміцний камінь, який, до речі, римляни використовували під час будівництва Колізею.


Як би парадоксально це не звучало, але найкраще зберігся лупанарій (від лат. слова «вовчиця») або, просто, публічний будинок міста Помпеї. Це пікантна родзинка туристичного маршруту. 5 мініатюрних кімнат із кам'яними ложами і фресками на стінах.


Маленькі будиночки простолюдинів зберегли своє давнє облаштування. Кажуть, у печі одного із них археологи знайшли хліб, що обвуглився. Знаменитий своєю обробкою будинок трагічного поета (названий так через зміст однієї з мозаїк). Вхід у будинок до цих пір охороняє собака, викладена на підлозі з дрібних шматочків каменю. Під нею — всім відомий напис: «Cave canem» («Бережися собаки»). Ця собака стала розтиражованим неофіційним символом Помпеї.


У антикваріумі зібрані різні предмети, що були виявлені під час розкопок міста Помпеї: робочі знаряддя, домашнє начиння, декоративні елементи будинків. Але найбільше вражають і одночасно вселяють жах зліпки тіл загиблих городян. Тіла застиглих мерців за століття стали порожнинами у скам'янілому попелі. Археологи заливали їх гіпсом і отримували скорчені в жахливих, неприродних позах тіла людей і тварин.



У стародавніх Помпеях досі панує руйнівний дух. Буйна рослинність, негода і нескінченний потік туристів породили у колах істориків сумний вислів: «Наступне виверження Везувію врятує Помпеї!» Але все, що подано для огляду у Помпеях — це всього лише 60% всього античного міста. Решта, для надійності, все ще зберігається у землі для майбутніх поколінь.

У ХХ ст. неподалік від розкопок виникли нові Помпеї — сучасне місто із старовинною назвою. Таким чином, довівши, що Життя завжди відроджується, навіть із попелу.