Це переказ із книги видатного вченого Хун Мая, що жив за часів династії Сун.
Щороку 18 серпня за місячним календарем на річці Цяньтан спостерігався найвищий прилив. Ця грандіозна та захоплююча подія завжди приваблювала величезну кількість жителів, які прагнули побачити прилив.
Під час відливу 1140 року впродовж двох ночей перед настанням дня найвищого приливу кілька жителів, які проживають дуже близько до річки Цяньтан, чули голоси. Голоси промовили: "Цього року на мості мають померти кілька сотень чоловік. Вони злі, розпусні люди, а також погано ставляться до своїх батьків. Тепер за цим списком звірте імена людей, які мають померти. Тих, хто є у списку, але ще не прибув до річки, швидко переконайте приїхати; а тим, кого немає у списку, скажіть, щоб виїжджали". Безліч голосів із неба відповіли: "Так! Ми слухатимемося ваших указівок!" Місцеві жителі, що чули ці голоси, були дуже здивовані та перелякані, тому не наважилися розповісти про цю неймовірну подію.
Наступної ж ночі деякі люди, що проживають біля моста, отримали застереження у своїх снах: "Завтра не ходіть на міст. Міст зруйнується!" Коли вони прокинулися вранці, то повідомили про це своїх сусідів. Дізнавшись про те, що багато жителів бачили один і той самий сон напередодні, вони твердо переконались у тому, що Боги захищають їх, і прийдешня подія буде жахливою.
Настав день найвищого приливу, і міст був переповнений людьми, яких не було попереджено. Ті, хто послухався застережень, побачених уві сні, спостерігали за тим, що відбувається, стоячи поза мостом. Коли вони побачили своїх родичів і друзів, які заходили на міст, то радили їм іти звідти. Проте рідні та близькі сприймали їхні слова за неймовірну дурницю і зовсім не хотіли слухати про це.
Люди, які отримали попередження, пішли.
Через деякий час потік води почав обертатися. Бурхливий потік прибував, являючи перед усіма незвичайне й дивовижне видовище. Глядачі були дуже збуджені. Вони кричали, плескали в долоні й танцювали від радості, спостерігаючи це приголомшливе видовище. Раптом міст обвалився і всі, хто був на ньому, впали у воду й потонули.
Пізніше, коли до місця події прибули члени сімей загиблих, щоб установити особу померлих родичів, то деякі перехожі визнали, що ті, хто загинув, дійсно були злими, розпусними людьми, які також погано ставились до своїх батьків. Люди усвідомили, що ця подія не була нещасним випадком, а швидше за все була волею Богів, які використали високий прилив, щоб усунути поганих людей.