Росія погрожує ігноруванням обмежень цін на нафту (ВІДЕО)

Москва пригрозила, що ігноруватиме граничний рівень цін на нафту, встановлений Заходом, і заявила, що Росія продовжуватиме стягувати з покупців звичайні ціни.

Російський уряд не буде слідувати граничному рівню цін на російську нафту, запропонованому Європейським союзом (ЄС) і «Великою сімкою», і вважатиме за краще мати справу з покупцями безпосередньо, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на пресконференції 1 грудня, повідомляє державне інформаційне агентство ТАРС.

Члени «Великої сімки» домовилися ввести граничну ціну на російську нафту, щоб покарати країну фінансово за вторгнення в Україну, але водночас допустити достатню кількість нафти на ринок, але поки що немає домовленості щодо рівня граничної ціни.

Обмеження цін на російську нафту означатиме, що будь-якій країні, яка погодиться з такою політикою, буде дозволено купувати тільки ті російські нафтопродукти, що продаються на суднах за граничною ціною або нижче за неї. Будь-яка морська страхова компанія або судноплавна фірма, що порушила граничний рівень цін, зіткнеться з жорсткими санкціями.

Лавров сказав, що Росія може продовжувати розвивати свої відносини з такими країнами, як Бразилія, Індія, Китай, Південна Африка і Туреччина, щоб протистояти США та їхнім союзникам.

Потім міністр закордонних справ попередив інші держави про необхідність відмови від фінансових інститутів, у яких домінує Захід.

«Справа не в тому, щоб заробити трохи більше на продажу нашої нафти. Просто нам потрібно почати будувати систему, незалежну від цих неоколоніальних методів. Саме цим ми і займаємося разом з колегами по БРІКС і ще приблизно десятком країн, які хочуть координувати свої зусилля з БРІКС», — сказав Лавров.

«Ми робимо це в ШОС і, очевидно, в ЄАЕС, поряд із двосторонніми відносинами з Китаєм, Іраном, Індією та іншими країнами», — продовжив Лавров, кажучи про війну Росії в Україні та стосунки із сусідами. (ШОС — Шанхайська організація співробітництва, ЄАЕС — Євразійський економічний союз).

Західні санкції проти Росії загалом не мали серйозного впливу на доходи Москви, яка змогла отримати вигоду зі зростання цін, попри падіння обсягів експорту нафти.

У жовтні Росія стала головним постачальником нафти в Індію, причому російський імпорт зріс до 22 відсотків з усього лише 0,2 відсотка в березні цього року.

Закупівлі Китаєм російських енергоносіїв зросли більш ніж удвічі порівняно з минулим роком, до 10,2 мільярда доларів у жовтні, оскільки Москва запропонувала китайським імпортерам щедрі знижки на свій експорт.

Мета обмеження цін G-7 — виправити невдачу Заходу в боротьбі з російськими енергетичними доходами, не караючи бідніші країни, які значною мірою залежать від російських джерел енергії.

===