Литва закликає виділити більше грошей для України під час перегляду бюджету ЄС

Європейський Союз повинен виділити більше коштів на підтримку України у своєму переглянутому довгостроковому бюджеті і поповнити фонди військової мобільності ЄС, заявила у суботу міністр фінансів Литви Гінтаре Скайсте, пише Reuters.

В рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала виділити Україні 50 мільярдів євро у вигляді грантів і кредитів, щоб підтримати Київ у фінансовій сфері, оскільки він бореться з російською агресією.

Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді високопільгових кредитів, але, якщо запропоновані 50 мільярдів залишаться, Україна отримуватиме лише 12,5 мільярдів щорічно з 2024 по 2027 рік.

"Якщо розділити суму євро, яка є в пропозиції, на чотири роки, то вона буде меншою, ніж цього року. Тому наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми зможемо досягти того ж рівня, який був у 2023 році", — сказала Скайсте в інтерв'ю Reuters. "Якщо ми матимемо той самий рівень, що й у 2023 році, це буде 72 мільярди".

Вона сказала, що перегляд бюджету ЄС має також додати грошей на військову мобільність - дороги, порти, мости і аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися - оскільки 1,7 мільярда євро, спочатку виділених на ці цілі, було недостатньо.

"Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Лише для Литви вона перевищує мільярд євро", — сказала вона.

Уряди ЄС прагнуть досягти угоди щодо переглянутого бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року, але переговори йдуть важко, оскільки Комісія також попросила 15 додаткових мільярдів євро на вирішення міграційних питань і додаткові гроші на покриття зростаючих витрат на запозичення за спільним боргом ЄС у зв'язку з підвищенням відсоткових ставок.

Щоб покрити частину витрат, виконавча влада ЄС хоче, щоб уряди виділили ЄС нові спеціальні потоки доходів від торгівлі квотами на викиди CO2 і 0,5% від умовної бази прибутку компаній ЄС, розрахованої Євростатом.

Скайсте сказала, що Литва не підтримує жодну з цих пропозицій, оскільки доходи від торгівлі квотами на викиди вже використовуються урядом для інвестування в трансформацію економіки від викопного палива, а гроші від компаній вже надходять до бюджету ЄС через національний внесок, що базується на валовому національному доході.