Смерть Каддафі

Дивлячись на труп Каддафі, я міг би сказати, що ця людина була монстром, міг би згадати масові розстріли і тортури в роки диктатури, міг би заперечити, що він сам цього добився, відмовляючись від переговорів, міг би визнати, що не нам, європейцям, давати уроки революційної гуманності, але я — непримиренний противник абсолютного зла, яким є смертна кара, пише в Le Point Бернар-Анрі Леві.

«Є в цьому видовищі щось так, що викликає в мене відторгнення. Є в цій сцені лінчування дикість, яка мене відштовхує і якій немає ніякого виправдання», — визнає французький мислитель. Більше того, кадри цієї агонії, які показали телеканали всього світу, — верх профанації, не кажучи вже про виставлене згодом на загальний огляд тіло Каддафі, яке поступово розкладається.

Визнаючи, що він поділяє полегшення повстанців і вважає падіння тирана великим днем ​​для Лівії, Леві підкреслює, що обставини його смерті можуть підірвати моральний авторитет революції, яку до цього можна було вважати зразковою. Необхідно встановити справжні обставини вбивства полковника, і це важливіше, ніж відновлення шаріату, переконаний Леві. «Будь-хто, якщо він розмірковував над спільною історією революцій, не може не визнати, що від подібних символічних епізодів залежить глибинна суть і доля демократичних повстань», — підкреслює філософ. Або це вбивство, подібне обезглавленню останнього короля Франції, яке стане основним актом прийдешньої ери, її попереднім відображенням, і тоді це жахливо. Або ж це не початок, а кінець, останній сплеск варварства, і тоді битва за свободу, пройшовши через цей екзорцизм, продовжиться і збереже вірність весні Бенгазі. «Саме ця друга гіпотеза представляється мені сьогодні найбільш вірогідною, і ми повинні докласти всі наші сили, щоб допомогти їй знайти плоть», — підкреслює Леві.

Переклад з французької: Inopressa