Певна річ, ніхто не збирається припиняти бойкот Олімпійських ігор. Сам Китай, можливо, провокує заворушення в Тибеті просто, щоб показати, що все йому сходить із рук. Китай отримав право на проведення Олімпійських ігор завдяки «прогресу»: заміні велосипедів на автомобілі. Органи, які приймають рішення [кому дати право на проведення Ігр], вважають, що розвиток – це ключовий фактор, здатний відтінити навіть зловживання правами людини.
Хвилювання в Тибеті та участь усього світу в Олімпійських іграх та їх церемоніях прекрасно демонструє:
1) перемогу «економічного розвитку» над правами людини;
2) тріумф «законності та порядку» (всередині держави) над свободами людини. Фактично, за цю рису Китай і полюбили багато авторитетних осіб, які приймають рішення;
3) байдужість, якщо не повна ворожість, до ідеї вільного Тибету.
Замість того, щоб вимагати від своїх політичних лідерів бойкоту Олімпіади, тим, хто стурбований пригноблюванням протестів у Тибеті та іншими порушеннями прав людини, слід тихо бойкотувати самостійно: не дивитися Олімпіаду та не купувати в цей час товари спонсорів Ігр.