Дослідники Девід Судзукі і Фейзал Мула пишуть, що «урагани, торнадо, шторми, повені, засуха, нашестя шкідників, спалахи спеки і навіть землетруси відбуваються з більшою частотою та інтенсивністю ніж будь-коли раніше...» Та це не так.
Незважаючи на те, що наслідки таких подій стали значнішими завдяки зростанню населення і тринадцатикратному збільшенню штучної інфраструктури в усьому світі в минулому столітті, реальна частота і серйозність стихійних лих у цілому не підвищуються. Фактично, частота багатьох подій, таких як потужні торнадо в Сполучених Штатах, знижується протягом десятиліть.
Згідно з Національним метеорологічном центром у Північній Кароліні, десять найбільш руйнівних зареєстрованих випадків торнадо у США відбулися в 1925 р. (найбільш руйнівний), 1840 р., 1896 р., два в 1936 р., 1947 р., 1908 р., 1899 р. і два в 1953 р. За винятком рекорду на найбільш сильну зливу, що тривала 72 години і була викликана тропічним циклоном (2007 р.), всі найзначніші метеорологічні рекорди у світі були встановлені багато десятиліть тому.
Якщо прогнози кліматичних дослідників здійсняться і температура на Землі підвищиться, ми можемо в цілому очікувати менш небезпечних проявів погоди, оскільки нею керує температурна різниця між регіонами високої та низької широти. У світі з більш теплим кліматом ця різниця зменшиться.
Судзукі і Мула також не згадали, що всупереч комп'ютерним розрахункам, що підігрівають побоювання щодо клімату, в 21 столітті загальна температура трохи знизилася, при цьому рівень парникових газів продовжує підвищуватися. У той час як справжні забруднення навколишнього середовища є причиною для реального занепокоєння, природу-матінку явно не хвилюють наші відносно невеликі викиди газу парникових газів.
Автор Том Харріс — виконавчий директор Міжнародного наукового об'єднання з вивчення клімату.