Пекінська Олімпіада і Берлінська Олімпіада 1936 року – схожість і відмінність. Частина 2

Гітлер створив «економічне диво» у Німеччині, подібно до того, як китайська компартія (КПК) створила те, що називається «економічним дивом» у Китаї.

Від 1929 до 1933 року світ намагався подолати «велику депресію», і Німеччина не була винятком. Проте після того, як Гітлер прийшов до влади, в результаті нацистської економічної політики рівень безробіття знизився з 30% майже до 0. Німеччина сильно зменшила ступінь своєї залежності від світової економіки, зарплати і ціни стали стабільними. На прохання Гітлера добре відомий автомобіль Фольксваген був сконструйований для робочого класу. Незважаючи на все це, расистська політика Гітлера, кінець кінцем, залишила Німеччину в руїнах.

Гітлер хотів правити світом. Він хотів, щоб Берлін приймав Олімпійські ігри. На тлі гігантської економічної могутності Німеччини і безпрецедентної пропагандистської кампанії Гітлера Олімпіада 1936 року в Берліні на той час виглядала успішною. Кореспондент із Сполучених Штатів Ширер так писав у своєму «Берлінському щоденнику»: «По-перше, нацисти провели Ігри на дуже щедрому рівні, небаченому раніше, це зацікавило атлетів. По-друге, нацисти створили дуже гарну ширму для відвідувачів Олімпіади, особливо для великих бізнесменів».

Насправді весь світ перебував у заціпенінні, і Холокосту було дозволено існувати. До того часу, коли Гітлер розповсюдив полум'я війни по всій Європі, геноцид уже здійснювався повним ходом.

Політичні мотиви, що приховуються за бажанням КПК приймати Олімпійські ігри, жорстокі репресії певних груп людей в ім'я «підготовки» до Олімпіади, а також неослабна пропаганда КПК, що оточує Ігри, – усе це дуже схоже на те, що відбувалося в нацистській Німеччині.

Використання Олімпійських ігор для просування якої-небудь країни саме собою дуже резонне. Проблема полягає в початкових політичних мотивах. Політичні мотиви нацистів і КПК абсолютно не мають стосунку до спорту і справжнього олімпійського духу. КПК хоче, щоб люди й усередині, і за межами Китаю вірили, що правління КПК приносить користь Китаю і його народу, що Китай без КПК утратить передові позиції. КПК хоче використовувати Олімпіаду, щоб вихваляти себе й узаконити своє правління.

Як і Гітлер, КПК хоче зробити Олімпійські ігри в Пекіні найбільшими в історії та готова добиватися цього за будь-яку ціну. Вона хоче, щоб лідери урядів усього світу приїхали й схвалили цю Олімпіаду.

КПК каже, що китайці мають «сприймати Олімпіаду як політичне завдання, що стоїть понад усім». І це попри ті численні труднощі, з якими стикаються китайці в проблемі забезпечення житлом, медичного лікування, освіти дітей і багатьох інших проблем; незважаючи на соціальні кризи, що криються всюди; і також незважаючи на те, що КПК переслідує людей усіх шарів суспільства, включаючи релігійних вірян, адвокатів, послідовників Фалуньгун, тибетців, фермерів, чиї землі було відібрано, домовласників, чиї будинки було знесено.

Цей режим випустив розпорядження, в яких перераховано 11 категорій і 43 групи людей, яким заборонено відвідувати заходи, пов'язані з Олімпійськими іграми. Було ухвалено закони й установки, що «рекомендують повернутися додому» мільйонам селян-робітників, які приїхали до Пекіна допомагати будувати олімпійські споруди, а також «допомогти бродягам» (заарештувати й переселити), вивести за межі Пекіна станції з прибирання сміття і низького рівня торгівлю; ті, кому потрібно проїхати до Пекіна, повинні показувати службові рекомендації від своєї районної влади або урядів і таке інше. Олімпійські ігри в Пекіні – не народна Олімпіада; це – Олімпіада компартії, так само як і Олімпійські ігри в Берліні були нацистською Олімпіадою.

Нацисти були вимушені зменшити масштаби своїх злодіянь під час Олімпійських ігор. Проте КПК і далі здійснює свої злочини навіть тоді, коли перебуває під загальною увагою. КПК використовує Олімпіаду як виправдання безжалісних арештів і припинення заходів на захист прав людини і практикуючих Фалуньгун.

Багато західних країн не можуть твердо протистояти цьому через свої економічні інтереси. Китай – як «дійна корова». КПК дозволяє всім західним країнам доїти цю корову стільки, скільки вони хочуть. Добре знаючи думки західних країн, КПК може і далі таємно переслідувати китайців. Це велика різниця між Олімпіадою в Пекіні й Олімпіадою в Берліні, незважаючи на велику кількість наявних схожостей між ними.

Проте зростає кількість закликів до справедливості; зростає кількість закликів до КПК упорядкувати свої дії, і це надихає.

Але КПК не схильна творити добро. Вона не шкодує сил на переслідування китайців. На олімпійських стадіонах лунатимуть оплески, а в цей час в'язні совісті все ще мучитимуться й страждатимуть. Якщо Олімпійські ігри матимуть великий успіх, вони будуть використані, щоб «виправдати» деспотичне правління КПК, що триває, і це навіть ще більш утруднить можливість припинити її безжалісне переслідування кожної людини, на яку вона націлюватиметься.

Ті помилки, які зробила світова спільнота, потураючи в 1936 році Олімпіаді в Берліні, дали світові цінний урок. Схожість із сьогоднішньою ситуацією в Китаї дуже турбує. Як можуть злодіяння стосовно прав людини, які відбуваються зараз у Китаї, бути частиною святкування в рамках олімпійського духу?

Хе Юаньцунь. Велика Епоха