Столітня війна проти віри: як компартія Китаю знищувала інакомислення. ФОТОрепортаж

Священників і монахинь примусили встати на коліна перед великим багаттям. Вони могли лише безпорадно спостерігати, як полум'я поглинає священні для них речі, обпікаючи їхню шкіру.

В іншому китайському місті студенти в червоних пов'язках на рукавах били католиків гострими дерев'яними палицями, кинувши одного священника в багаття після того, як він впав від болю. Вони забили одну черницю до смерті після того, як вона відмовилася топтати статую Діви Марії.

Один католицький священник був похований живцем у Пекіні після того, як відмовився відректися від своєї віри.

Якими тривожними б не були ці акти жорстокості, задокументовані гонконгівським місіонером Сержіо Тікоцці (Sergio Ticozzi), навряд чи це виходило за межі того, що стало нормою для віруючих китайців під час божевілля культурної революції 1966 року, що тривала десятиліття, коли всі форми релігійних практик були оголошені «забобонними» і заборонені.

І такі репресії не є чимось унікальним для більш 70-річного періоду правління режиму в Китаї.

Тотальний контроль

Віра у вищу силу є анафемою для атеїстичної Комуністичної партії Китаю (КПК), яка протягом 100 років прагнула до абсолютної лояльності й контролю над своїми членами та китайським народом.

«Вони просто не можуть стерпіти іншу відданість, крім як державі» — розповів The Epoch Times Сем Браунбек (Sam Brownback), колишній посол США з особливих доручень по міжнародній релігійній свободі.

У результаті, партійні лідери по черзі починали кампанію за кампанією з придушення і контролю віруючих у Китаї.

Мао Цзедун, перший лідер КПК, під керівництвом якого була проведена одна з найбільш ретельних кампаній по руйнуванню релігійного життя Китаю, в розмові з вигнаним лідером Тибету — Далай-ламою, порівнював релігію з «отрутою». У своїй автобіографії Далай-лама згадує Мао, котрий у 1954 році сказав йому, що релігія «підриває расу» і «гальмує прогрес країни».

Колишній китайський лідер Цзян Цземінь у 1993 році оголосив релігійну свободу «непридатною для членів партії» і сказав членам партії «терпляче просвіщати» віруючих, щоб допомогти їм «позбутися релігійних кайданів».

Буддизм, даосизм, іслам, католицизм і християнство — п'ять офіційно санкціонованих режимом релігій — лишаються під жорстким державним контролем, при цьому партійні чиновники визначають умови їх діяльності.

Китайські чиновники у справах релігії, підкреслювали необхідність «спрямовувати релігію з соціалістичними цінностями», а самі послідовники релігій повинні бути «вдячні Партії».

Відповідно до правил партії, її члени можуть бути виключені за сповідування релігій або участь в «забобонній діяльності».

У відзнаку сторіччя партії, глави шести загальнодержавних релігійних асоціацій зустрілися в червні та вихваляли керівництво КПК. Висловлюючи рішучість «завжди слідувати за Партією», вони взяли на себе зобов'язання почати просвітницьку кампанію https://archive.is/edKal щодо поглиблення «любові до Партії» у своїх релігійних колах.

Пастор Боб Фу (Bob Fu), засновник християнської правозахисної групи China Aid, змалював КПК як «найбільшу в світі атеїстичну партію».

«КПК зробила найжорстокіші релігійні переслідування і злочини проти людяності» — розповів Боб Фу The Epoch Times.

За словами Браунбека, КПК «перебуває у стані війни з вірою» — будь то християни, тибетські буддисти, уйгури та інші мусульманські меншини в Сіньцзяні або медитативна дисципліна Фалуньгун.

«Це війна, яку вони не виграють» — сказав Браунбек.

Політика абсолютної нетерпимості

Через рік після того, як КПК прийшла до влади у 1949 році, китайські війська увійшли в Тибет і змусили тибетців укласти угоду з 17 пунктів, щоб узаконити правління КПК. Проте, не дивлячись на райдужні обіцянки тибетської автономії на папері, Пекін перетворив регіон в провінцію державного нагляду і створив трудові табори.

Далай-лама, духовний лідер регіону подався у вигнання до Індії в 1959 році після того, як режим жорстоко придушив повстання, вбивши десятки тисяч тибетців. За оцінками уряду Тибету, у вигнанні за 20 років репресивної політики режиму загинуло близько 1,2 мільйона тибетців. Понад 150 з них у відчайдушному пориві непокори підпалили себе.

Поліція регулярно відстежує приватне листування, обшукує будинки та перевіряє дані мобільних телефонів у пошуках заборонених матеріалів, таких як «реакційна музика» з Індії, — говориться в останній доповіді Державного департаменту США. Посадові особи провінції також заборонили учням брати участь у релігійних заходах під час шкільних канікул. У доповіді говориться, що 273 тибетці були «затримані в порушенні міжнародних стандартів в галузі прав людини у кінці 2019 року».

Тибетська пастушка, на ім'я Лхамо, 36-річна мати трьох дітей, була затримана в червні 2020 роки за пересилку грошей своїй сім'ї в Індію. Члени сім'ї, які бачили її два місяці по тому, виявили, що вона «мала сильні забої та не могла говорити», повідомляє правозахисна група Human Rights Watch. Через кілька днів вона померла в місцевій лікарні і була негайно кремована.

У випадку з нинішнім тибетським духовним лідером у віці 86 років, Пекін ясно дав зрозуміти, що хоче допомогти у виборі його наступника. В офіційному документі, опублікованому в травні, Державна рада Китаю заявила, що вона визначила і схвалила «92 реінкарнації живих Будд», що свідчить про її намір вибрати наступного Далай-ламу, коли нинішній помре.

«КПК проводить політику абсолютної нетерпимості стосовно віруючих» — повідомив The Epoch Times Лобсанг Цетен (Lobsang Tseten), виконавчий директор тибетської групи активістів Студенти за вільний Тибет, що базується в США. Він додав, що «свавілля КПК в Тибеті створює пряму загрозу для кожного аспекту життя тибетців».

«Сінізація» церков

Придушення КПК католицької та протестантської церков також посилилося при нинішньому лідерові Сі Цзіньпіні.

Китайська влада зняла тисячі хрестів з церков, заарештувала пасторів, наказала прибрати християнські образи та агресивно проводила політику «сініцізаціі» (сініцізація визначається як приведення людей, які не мають китайського походження, під вплив комуністичної китайської культури), створивши «патріотичні церкви», в яких зображення Ісуса Христа і Діви Марії замінюються портретами Сі Цзіньпіна або Мао Цзедуна.

Китайський режим також переосмислює і по-новому перекладає Біблію, щоб просувати «Християнство в китайському стилі». В одному з китайських підручників з етики приведена перекручена історія з Біблії, згідно з якою Ісус забив жінку камінням до смерті, стверджуючи, що вона грішниця.

У 2017 році, принаймні, чотири міста й одна провінція заборонили святкувати Різдво, заборонивши виставляти різдвяні прикраси, показувати тематичні вистави та рекламні заходи. Комуністичні чиновники в одному з університетів заборонили заходи, пов'язані із західними релігійними святами, під виглядом надання допомоги молодому поколінню в зміцненні впевненості в своїй культурі. Один християнин в січні цього року отримав великий штраф в розмірі 160 000 юанів (24 733 долари) за те, що відзначав свято.

У результаті гноблення з боку режиму збільшилася кількість підпільних церков. У відповідь китайські посадовці взяли під варту членів церкви та засудили пасторів до тривалих термінів тюремного ув'язнення.

Ван І (Wang Yi), пастор з Ченду, центральний Китай, засновник однієї з найбільших незареєстрованих християнських церков у країні, був засуджений до дев'яти років тюремного ув'язнення в грудні 2019 року за «незаконні ділові операції» і «підбурювання до підриву державної влади» — звинувачення, яке режим часто використовує, щоб змусити замовкнути дисидентів.

У квітні Radio Free Asia повідомило, що у Пекіні в південно-західній китайській провінції Сичуань діють секретні пункти для промивання мізків, в яких зазвичай застосовують тортури, щоб змусити християн відмовитися від своєї віри.

Кожного дня партія стає сміливішою

У західному районі Сіньцзяна понад мільйон уйгурів та інших мусульманських меншин нині утримуються в китайських таборах для інтернованих, які режим називає «центрами професійної підготовки», що нібито використовуються для «придушення екстремізму», де вони стикаються з примусовою працею, тортурами, сексуальною наругою, політичною обробкою, примусовими абортами та стерилізацією.

Все більша кількість країн, очолюваних Сполученими Штатами, включаючи Бельгію, Канаду, Чеську Республіку, Литву, Нідерланди та Сполучене Королівство, визнають кампанію пригнічення як одну з форм геноциду.

«Геноцид уйгурів триває, і з кожним днем Партія стає все сміливіше» — сказав виконавчий директор некомерційної Кампанії за уйгурів що розташована у Вашингтоні Рушан Аббас в заяві від 30 червня, за день до святкування столітньої річниці КПК. «Це наш останній сигнал до пробудження — КПК повинна бути зупинена, якщо ми хочемо зберегти глобальну систему гідності та порядку, яка шанується всіма».

Недавня доповідь двох організацій, що базуються у Вашингтоні — Оксуського суспільства у справах Центральної Азії (Oxus Society for Central Asian Affairs) і Уйгурського проєкту з прав людини (Uyghur Human Rights Project), показав, що принаймні 28 країн у світі є «спільниками переслідувань і залякування уйгурів з боку Китаю». Багато з цих країн мають тісні економічні зв'язки з Китаєм, в тому числі ті, які приєдналися до ініціативи Китаю «один пояс і один шлях» (Belt and Road initiative, BRI).

«У міру того, як Китай розширює свою участь у глобальному масштабі через BRI, все більше держав, ймовірно, опиняться замкненими у відносинах залежності, збільшуючи спроможність Китаю примушувати або кооптувати їх для надання допомоги членам діаспори та вигнанцям» — говориться в доповіді.

Ми можемо примусити тебе зникнути

Однак ненависть КПК до релігії з найбільшою очевидністю проявляється в кривавому пригніченні послідовників Фалуньгун, духовної дисципліни з повільними медитативними вправами й моральними вченнями, заснованими на принципах правдивості, доброти і терпимості, згідно з її вебсайту.

Остерігаючись популярності Фалуньгун у Китаї, тодішній лідер Цзян Цземінь 20 липня 1999 року розпочав жорстоке переслідування послідовників Фалуньгун. Високопоставлені китайські чиновники надавали секретні накази «знищити їх політично, розорити їх фінансово, зруйнувати їхню репутацію», як повідомив колишній військовий полковник, який був присутній на зустрічі.

З того часу мільйони послідовників Фалуньгун утримуються у в'язницях, трудових таборах, психіатричних лікарнях та інших місцях позбавлення волі в Китаї. Сотні тисяч людей зазнавали катувань в цих місцях у спробі змусити практикувальників відмовитися від своєї віри. Незліченна кількість людей загинула в результаті санкціонованого державою примусового вилучення органів, коли їх органи були вирізані для продажу на ринку трансплантації.

Переслідування тривають і донині.

Протягом перших п'яти місяців 2021 року задокументовано, що 599 послідовників Фалуньгун були засуджені за свою віру; один з них, у віці 81 рік отримав дев'ять років, повідомляє Minghui.org американський вебсайт, який відстежує переслідування релігійної групи. Понад 15 000 людей, за наявними даними, зазнавали переслідувань або арештів у минулому році.

Спокусившись на привабливі бонуси, торік поліція і місцева влада почала широку кампанію «Нульовий вихід», котра переслідує послідовників цієї практики по всій країні, повідомив Minghui.org. Послідовникам було запропоновано підписати заяву про відмову від своєї віри, в іншому випадку вони ставили під загрозу свої пенсії, кар'єру чи освіту дітей.

«Ми можемо примусити вас зникнути, варто лише вимовити слово» — сказав одному з послідовників офіцер з північної провінції Китаю Хейлунцзян.

Го Чженфан з міста Чіфен на південному сході Внутрішньої Монголії помер в червні, через день після суду. У лікарні його сім'я виявила плями крові на його носі та рану на коліні. Його спина нижче талії була «фіолетово-червоної» згідно з даними Minghui. Десятки одягнених у цивільне поліцейських перешкодили сім'ї продовжити огляд тіла і відправили його в крематорій без їх згоди.

Люй Сонмінг, колишній учитель історії в середній школі з провінції Хунань на півдні Китаю, провів в цілому 14 років у в'язниці. Він втратив близько 20 зубів через побиття, примусову працю, ураження електричним струмом та інших форм тортур. Коли він був звільнений у 2018 році, у нього залишилося тільки шість зубів і він більше не був в змозі працювати. Він страждав від частої серцевої недостатності, і зрештою, помер в березні в віці 53 років.

Справжня слабкість

Як зазначає Браунбек, у Китаї при Сі Цзіньпіні все частіше застосовується жорстока, нелюдська тактика епохи Мао.

Але у своєму прагненні ствердити владу над вірними китайцями, каже Браунбек, режим «демонструє реальну слабкість».

«Вони, мабуть, відчувають втрату контролю, і тому стали більш репресивними та жорстокими» — сказав він.

Порушення прав людини й свободи віросповідання Пекіном коштують режиму його глобального іміджу, в той час, як у себе вдома вони підривають його здатність підтримувати своє правління, каже Браунбек.

«Комунізм і віра просто мають великі проблеми співіснування, і віра не буде підкорена, так що врешті-решт комунізм паде» — сказав він.

За словами пастора Фу, від 100-річної спадщини КПК залишиться лише запис про неї, як «єдиної політичної партії, через яку було втрачено найбільша кількість людських життів ... за всю історію людства».

Джерело: The Epoch Times