Мікропластик, який міститься в нашому одязі та засобах гігієни, — дуже небезпечний забруднювач екосистеми. Не затримуючись на фільтрах, він потрапляє у водні системи і далі — в харчовий ланцюжок, а з їжею і в наш організм. Мікропластик не розкладається і може накопичуватися в океанах вічно.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Мікропластик є одним із найнебезпечніших відходів і серйозним фактором забруднення води, про що стало відомо відносно недавно. Мешканці водойм, які ковтають частинки пластику, приречені на швидку смерть.
Існує кілька типів мікропластику, найвідоміший з яких — гранульований. Він являє собою маленькі пластикові частки (мікрогранули), які містяться у різних засобах гігієни. Наприклад, у зубних пастах і скрабах для шкіри. Заборона на використання мікрогранул пластику введена тільки у деяких країнах.
Поліетиленові і так звані біорозкладні пакети, синтетичний одяг також забруднюють воду пластиком. Згідно з дослідженнями, більшість мікропластику, знайденого всередині прісноводних тварин, є саме синтетичними волокнами.
Вчені з Ottawa Riverkeepers провели аналіз води й осадових шарів, і майже у всіх пробах вони виявили мікрочастинки пластику. При цьому 95% пластику виявилися мікроволокнами, а 5% — мікрогранулами.
Мікроволокна потрапляють в екосистему з нашого одягу у процесі прання. Кожен раз під час прання спортивних або туристичних курток, шапок, светрів із синтетичного трикотажу у воду виходять тисячі мікроволокон.
Зокрема, при кожному пранні светра з поліестеру (фліс) із нього виходить 250 тис. мікроволокон або близько 2 г. Під час очищення води деякі з них видаляються, але близько 40% частинок все ж потрапляють в річки і моря. Коли водні мешканці заковтують мікроволокна, пластик накопичується у шлунку, створюючи відчуття ситості. Риби перестають їсти та через деякий час помирають від голоду. На клітинному рівні мікропластик і небезпечні хімічні сполуки пошкоджують клітини та призводять до запалень.
Риба, отруєна пластиком, потрапляє на наші столи, а потім і в наш організм. Відповідно до недавнього дослідження, жителі Європи з'їдають до 11 тис. мікрочастинок пластику щорічно. Насторожує ще й те, що ми майже нічого не знаємо про вплив мікропластику на здоров'я людини.
Варіантами вирішення проблеми забруднення води мікропластиком може бути наступне:
У Німеччині магазин спортивного одягу Langbrett пропонує Guppy Friend — спеціальну сумку, яка під час прання вловлює до 99% всіх мікроволокон. А стартап Rozalia Project вже працює над створенням пристрою для уловлювання пластикових волокон.
За матеріалами: ZMEScience.