Впродовж майже 10 років ентузіаст зі США займається виготовленням власного скафандра. Його вироби пройшли низку серйозних випробувань, але кінцева мета — зробити скафандр, у якому можна було б висадитися на іншу планету, — все ще попереду.
Кемерон Сміт (Cameron Smith) — професор антропології з Портлендського університету. Його ідея створення космічного скафандра може здаватися божевільною, але вона крок за кроком втілюється у життя.
Коли Кемерон був малим хлопчиком, у нього з’явилася мрія побувати у космосі. Він неодноразово переглядав відео висадки космонавтів на Місяць, яке показав йому батько. Хлопець писав листи астронавтам, які брали участь у місії «Аполлон», щоб дізнатися, яким чином можна досягти мети. Кемерону порадили спершу йти у військову авіацію, однак він розумів, що для цього потрібно мати кращий зір. Здавалося, дитяча мрія ніколи не здійсниться.
Зрештою Кемерон вирішив взяти справу у свої руки — створити власний скафандр та піднятися у ньому на повітряній кулі до вищих шарів атмосфери.
«Для тіла людини космос — дуже несприятливе середовище. В тіні там може бути –300 градусів Фаренгейта. А на сонці — +300 градусів Фаренгейта. Таке важко уявити. Тому, якщо хтось вирушає в космос, йому не варто нехтувати такою річчю, як скафандр», — пояснює Кемерон Сміт.
Космічний скафандр має виконувати чимало різних функцій захисту людського організму, тож створити його — неабиякий виклик.
«Коли мені щось не вдавалося, я перероблював деталь. Бувало, що вона знову працювала не правильно, і я знову перероблював її… Іноді на вирішення якоїсь технічної проблеми йшло декілька років. Я казав, що це мене не зламає, і пробував знову», — розповідає антрополог.
Більшу частину скафандра Кемерон змайстрував власноруч у себе вдома у вільний час, витративши на проектування і матеріали менше 30 000 доларів.
У 2018 році Кемерон із командою Pacific Spaceflight провів одне з випробувань, піднявшись на повітряній кулі на висоту 1,5 км. Він також планує здійснити політ за «межу Армстронга» — висоту 19 км, де атмосферний тиск такий низький, що рідини закипають за температури людського тіла.
Зараз Кемерону за 50, і він продовжує свою незвичайну діяльність конструктора та винахідника, розглядаючи її як продовження роботи археолога.
Це не перший цікавий проект професора. Наприкінці 1990-х він із двома колегами реконструював доколумбівський вітрильник та проплив на ньому майже 1500 км вздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки.
Читайте далі:
Повітряні кулі будуть поставляти інтернет кенійцям: проект Loon
Новий знімок туманності у формі метелика зробив «Дуже великий телескоп» VLT
Нелегка романтика — робота на воді. Небезпеки Сіднейської бухти