Групою вчених і студентів з США (університет Пенсільванії) з нановолокон крохмалю був розроблений спосіб виготовлення пластирів.
Таке цікаве рішення проблеми створення перев’язувального матеріалу, яке само розкладається на шкірі, виникло у дослідників в ході робіт з вивчення властивостей харчових продуктів.
Пластирі, які самі розкладаються на шкірі, на відміну від звичайних, не вимагають відклеювання, вони зникають, перетворюючись на глюкозу, яка поглинається організмом.
При вивченні властивостей крохмалю — природного полімеру — вчені намагалися отримати з нього нановолокна. Але часткова розчинність крохмалю у воді з утворенням густої пасти, створювала труднощі в цьому відношенні.
При додаванні в пасту розчинника, що розчиняє крохмаль у воді й не руйнує його молекулярну структуру, розчинність крохмалю підвищувалася.
Потім в процесі вилучення ультратонких волокон з рідкого середовища під дією електричного поля (електроспінінг), з крохмального розчину вчені отримали нановолокна. Далі ці волокна були сплетені в матеріал, які на дотик нагадують папір.
За словами авторів розробок, пластирі, пов’язки та різні перев’язувальні засоби з цього матеріалу матимуть широке застосування в медицині.