Групою вчених і студентів з США (університет Пенсільванії) з нановолокон крохмалю був розроблений спосіб виготовлення пластирів.
Пластирі, які самі розкладаються на шкірі, на відміну від звичайних, не вимагають відклеювання, вони зникають, перетворюючись на глюкозу, яка поглинається організмом.
При вивченні властивостей крохмалю — природного полімеру — вчені намагалися отримати з нього нановолокна. Але часткова розчинність крохмалю у воді з утворенням густої пасти, створювала труднощі в цьому відношенні.
При додаванні в пасту розчинника, що розчиняє крохмаль у воді й не руйнує його молекулярну структуру, розчинність крохмалю підвищувалася.
Потім в процесі вилучення ультратонких волокон з рідкого середовища під дією електричного поля (електроспінінг), з крохмального розчину вчені отримали нановолокна. Далі ці волокна були сплетені в матеріал, які на дотик нагадують папір.
За словами авторів розробок, пластирі, пов’язки та різні перев’язувальні засоби з цього матеріалу матимуть широке застосування в медицині.