Прогулянка по осінньому Санкт-Петербургу: Михайлівський сад, Інженерний замок

Прогулянка по осінньому Санкт-Петербургу наповнює серце поезією. Мінлива погода малює міські пейзажі то наповнені темно-синіми фарбами, то райдужними сонячними відблисками на колонах і вежах палаців.


Золоте листя парків підкреслює і вдало відтіняє вишукану архітектуру палацових споруд. Одним із найбільш доглянутих паркових ансамблів вважається Михайлівський сад — пам'ятка садово-паркового мистецтва XVIII—XIX століть. Петро I віддав ці землі під будівництво резиденції своїй дружині імператриці Катерині в 1712 році, тому колишня його назва — сад Її Величності, Царицин або Третій літній сад.

Михайлівський сад отримав свою назву у спадок від Михайлівського палацу, побудованого в 1825 році архітектором Карлом Россі. У 1898 році парк був відкритий для вільного відвідування. На території парку тривають реставраційні роботи з метою відтворення його первісного вигляду.

Через дорогу від Михайлівського саду підноситься, відбиваючись у водній гладіні його рукотворних ставків, Інженерний або Михайлівський замок, пам'ятник російської архітектури початку XIX століття. Це єдина в Росії палацова споруда в стилі класичного романтизму. Замок будувався як парадна резиденція Павла I на місці Літнього палацу імператриці Єлизавети Петрівни, в якому народився майбутній імператор Павло. Проект Михайлівського замку створювався видатним російським архітектором В. І. Баженовим, але й сам Павло брав активну участь у проектуванні своєї резиденції. Остаточний варіант палацового будинку був зроблений архітектором Вінченцо Бренна за участю Федора Свіньїна і Карла Россі.

Побоюючись змов, Павло I всіляко прискорював будівництво і прагнув швидше переїхати разом із сім'єю з Зимового палацу в нову резиденцію. Підхід до замку був захищений глибокими ровами, проритими з боку річок Фонтанки і Мийки та підйомним мостом. Але міцні стіни не захистили імператора — йому судилося прожити всього 40 днів у новому палаці.

Через двадцять років після палацового перевороту Михайлівський замок був переданий Інженерній академії. Замок Павла донині має репутацію будинку з привидами. Сьогодні тут розташовується філія Російського художнього музею.

Крім історичних спогадів, у спадщину нащадкам зодчі минулих століть залишили зразок мистецтва в гармонійному поєднанні природного ландшафту і витончених ліній архітектурних ансамблів.