Матч між полтавською "Ворсклою" і донецьким "Шахтарем" більш ніж виправдав свій статус центральної гри тура.
Можна не сумніватися, жоден з тих, хто 1 серпня прийшов на полтавський стадіон імені Олексія Бутовського залишився задоволений і результатом, і грою, напруженність якої часом сягала ледве не критичної точки.
Після перших двох турів чемпіонату України, в яких "Шахтар" без особливих надзусиль переграв "Кривбас" і "Іллічівець", що дуже сильно поступалися йому в класі, дуже цікаво було подивитися на команду Мірчі Луческу у грі з амбіційним і непоступливим суперником.
"Ворскла" ж останнім часом за цими параметрами підходить "гірникам" чи не якнайкраще. По-перше, саме команда Миколи Павлова відібрала у «помаранчево-чорних» Кубок України, по-друге у складі обох команд є гравці, які нещодавно захищали кольори клуба-суперника. У донеччан це П’ятов і Чижов, а у "Ворскли" - Долганський і Кулаков. Крім того, ще один представник полтавчан Василь Сачко народився саме у Донецьку.
У цієї гри був ще один важливий підтекст – вперше у сезоні місце головного тренера донеччан на лавці запасних зайняв Мірча Луческу. Повернувся на поле й повністю одужавший Разван Рац.
Матч команди розпочали більш ніж спокійно, а перший небезпечний момент у зустрічі був створений лише на 11-й хвилині, коли удар Краснопьрова прийшовся трохи вище донецьких воріт. "Шахтар" відповів вже у наступній серйозній атаці. Гладкий прорвався правим флангом і вийшов віч-на-віч з Долганським, але з ударом українського форварда у ближній кут воротар полтавчан впорався «на відмінно».
Взагалі-то, перша половина першого тайму пройшла за невеликої переваги "гірників", але донецькій атаці весь час чогось не вистачало, аби реально потривожити Долганського – то Адріано затримається з ударом, то Гладкому не вистачить сантиметрів, щоб дістати м’яч, а то Дуляй вдарить заслабо. Звичайно, не можна не відзначити самовідданий полтавський захист, який часом просто перекривав кисень атакуючим силам "Шахтаря". Особливої увагу треба приділити тому, що у звітному матчі майже непомітним був лідер і кращий гравець донеччан у останніх матчах Жадсон. Винні у цьому, звичайно, захисники "зелено-білих".
Ближче до середини першого тайму "Ворскла" перехопила ініціативу у "гірників". Було видно, що Микола Павлов дав своїм підопічним настанову бити якомога частіше, причому з будь-якої дистанції. Тут, по-перше, треба згадати спробу Кулакова перевісити П’ятова і кручений удар Цуррі, після якого м’яч лише дивом оминув сітку воріт «Шахтаря». А був ще небезпечний постріл Деспотовскі, втім – вище воріт.
Ближче до кінця першого тайму атакуючий запал "Ворскли" затухав, втім і "гірники" нічого видатного створити не могли. Але, саме їм вдалося на останній хвилині тайму відкрити рахунок. Коли "Шахтар" отримав право на небезпечний штрафний, біля м’яча стояли Даріо Срна і Разван Рац. Неочікувано для багатьох пробити вирішив останній і з кута штрафного майданчика закрутив м’яч у дальній від Долганського кут воріт. До речі, у цьому епізоді можна зробити винним саме воротаря полтавчан, який не зовсім вірно побудував стінку.
Другий тайм розпочався з небезпечної атаки "Шахтаря". П’ятов виніс м’яч з воріт, Гладкий крізь двох гравців "Ворскли" переправив його на Адріано, бразилець обіграв Даллку і, напевно, вже бачив свої ім’я серед авторів голів на табло полтавського стадіону. Втім, в останній момент його удар заблокував Чеснаков. До речі, гра українського захиснико "Ворскли" останнім часом справляє дуже непогане враження і якщо він буде так прогресувати і надалі, прямий шлях йому до одного з українських грандів.
Після моменту Адріано "Ворскла" відразу відповіла своєю, не менш небезпечною атакою. Сачко у компанії Чижова вийшов на ударну позицію, але з його пострілом П’ятов впорався. На добиванні першим був Кулаков – перед ним був абсолютно пустий кут воріт і як йому вдалося пробити мимо, мабуть, не знає він сам. За три хвилини «Ворскла» могла забити ще раз. Це Дебатік Цуррі з лінії штрафного майданчика пробивав вже напевно, але Андрій П’ятов кінчиками пільців перевів м’яч на кутовий.
В чей час напруга як на полі, так і на трибунах була просто неймовірною. Тому можна собі лише уявити, що робилося на стадіоні, коли "Ворскла" таки зрівняла рахунок. Спрацювала українська зв’язка – Кулаков подав з правого флангу, а Єсін, перегравши у повітрі Даріо Срну, відправив м’яч у дальній кут воріт П’ятова – 1:1.
Що в цей момент відбувалося! Микола Павлов, не втримавшись, розмахуючи руками, вибіжав на поле, а повернувся до лави запасних лише за півхвилини. Після цього стадіон вже й не думав кричати "Ворскла", лише "Павлов" лунало з трибун.
Пройшло ще кілька хвилин, і наставника "Ворскли" арбітри просто вилучили з поля - не дивно, що емоційний тренер "зелено-білих" у такій напруженій атмосфері просто не впорався зі своїми нервами. Гру він додивлявся з тонелю, що веде у підтрибунне приміщення.
Після голу "Ворскли" до завершення матчу ще залишалося більше 15-и хвилин, і було цікаво, як "Шахтар" буде боротися за перемогу. Що можна сказати? Штурм команді Мірчі Луческу організувати вдалося, проте жодного супернебезпечного моменту біля воріт Долганського за час, що залишився, донеччани так і не створили. Що, до речі, не може не хвилювати за кілька днів до зустрічі з "Тімішоарою".
Втім, давайте зараз не згадувати Лігу чемпіонів. У Полтаві обидві команди подарували вболівальникам справжнє шоу у найкращому розумінні цього слова. І можна бути впевненим, якщо б у кожному турі нашого чемпіонату був хоча б один матч з таким самим характером, кількість глядачів би на наших стадіонах різко збільшилась…