Україна не побачить красу стародавніх китайських танців та музики, які розкривають всю пишноту традиційної китайської культури, переданої людям Богами — концерт трупи Divine Performing Arts (DPA), який повинен був пройти в Києві 1—2 квітня, скасовано. Очевидно, українські службовці не витримали тиску потужного дипломатичного апарату Китаю, яким управляє компартія. Є припущення, що причиною такого тиску є те, що в складі трупи є послідовники давньої системи самовдосконалювання Фалунь Дафа, що з 1999 року зазнає в Китаї незаконних жорстоких репресій.
Заключна сцена виступу DPA у Вашингтоні 12 лютого. Фото: Тай Бін/The Epoch TimesДосвід організаторів проведення концерту Divine Performing Arts в різних країнах світу дає привід зробити припущення, що компартія Китаю за допомогою китайських дипломатів використовує підкуп, шантаж, погрози зриву дипломатичних відносин між країнами. Аналізуючи події в Австралії, Канаді, Німеччині, Кореї та Україні, можна з великою впевненістю сказати, що в нашій країні тиск відбувається на найвищому рівні влади. Чи не є така залежність суверенної держави від впливу іншої загрозою для майбутнього України?
Про що йде мова? Український МЗС не видав візи трупі Divine Performing Arts. Це по-перше. По-друге, почалися перевірки організатора концерту Управлінням кримінального розшуку при ГУВС м. Києва, ніби через скарги, і УБОЗ (Управління боротьби з організованою злочинністю) м. Дніпропетровська, ніби через те, що, за словами одного співробітника управління, Міністерство внутрішніх справ Китаю надіслало наклепницьку інформацію про організатора концерту в МВС України. При зустрічі в управлінні робітники перевіряючих відомств так і не змогли висловити жодної скарги. В неофіційній бесіді з Сергієм Букіним, головою ДОГО «Система Фалунь Дафа», яка виступає в якості запрошуючої сторони DPA в Україну, з’ясувалося, що документи — підставу для позапланової перевірки — ніхто не надав. Як немає жодних офіційних паперів, значить, це не більше як залякування. Заради чого воно робиться? Як правило, людину хочуть налякати, щоб вона відмовилася від своєї ідеї або своїх дій. Але якщо людина впевнена в своїй правоті, чи відмовиться вона від своїх намірів? Ні! І водночас виникає питання: чому до своїх громадян та громадських організацій довіри в нашій країні менше, ніж до неперевіреної інформації із віртуальних джерел чужої держави? Має ж бути причина цьому. І неважко здогадатися, яка.
Тепер коротко про те, що стосується самої вистави, через яку розгорілися ці дебати. Голова оргкомітету з проведення концерту DPA Людмила Дворецька сказала в інтерв’ю:
«Україна давно чекає на цей концерт, мені здається. Спектаклі DPA проходять по всьому світу і тисячі глядачів висловлюють йому своє захоплення. І це не дивно, адже це натхнення, що передається зі сцени глядачеві, направлено на природну доброту людини, на його милосердя, прагнення до справедливості, на його внутрішній гуманізм. Людина сьогодні поспішає жити, і в поспіху забуває, навіщо створена. Коли людина потрапляє на цей концерт, вона ніби пробуджується, раптом згадує, що хтось інший чекає від неї розуміння, участі, терпіння. Ми в ХХІ столітті забуваємо про загальнолюдські цінності, а вистава DPA повертає нас до цього.
Ми бачимо, що Президент країни хвилюється — підростаюче покоління втратило духовність, мораль, доброту. Забуті фундаментальні принципи, які проголосив Конфуцій — синовній обов’язок, гуманність, мудрість, повага до старших, добропорядність. Президент проводить акції, направлені на відродження в суспільстві духовності, видає укази, прагнучи повернути народу його здавна високу моральність. Концерт трупи Divine Performing Arts несе в собі всі ці якості, і глядач вбирає їх у себе, будучи сильно враженим цією яскравою барвистою виставою».
Тоді, звідки стільки перепон, якщо політика держави в питаннях підтримання моральності, розвитку культури в суспільстві та надії трупи Divine Performing Arts співпадають?
Два Китаї в Україні
В Україні зіткнулося два Китаї — трупа Divine Performing Arts, заснована китайськими дисидентами, які виїхали з Китаю в часи «культурної революції» і під час репресій Фалуньгун, і держава Китай, яку очолює компартія. Трупа Divine Performing Arts своєю головною метою вважає відтворення та повернення ортодоксальної культури людства, тобто тієї культури, яку за стародавніми віруваннями китайців передали боги. Концертні номери DPA наповнені абсолютною добротою та красою. Компартія Китаю прагне влади та повного контролю над суспільством у себе в країні і претендує на управління громадською думкою за межами Китаю. Комунізм як тоталітарний режим завжди прагнув до світового панування, хіба це для когось новина?
Отже, з одного боку — комунізм зі своєю брехнею, знищенням традиційної китайської культури та моральності, з численними жертвами, які пам’ятає історія Піднебесної. З іншої — відродження істинних загальнолюдських цінностей та доброчинностей, закладених в цій стародавній східній культурі, — справедливості, доброти і віри в богів, гармонії та краси, терпіння та стійкості волі. Кому Україна віддала перевагу?
Розкажу притчу про двох вовків. Старший індієць пояснює сину: «В кожній людині існують два вовки — добрий і злий». «А який з них сильніший?», — питається син. «Той, якого ти годуєш», — відповів батько.
Який же вовк переміг в утробі українського держапарату — добрий або злий?
Слабкий! Саме слабкий вовк переміг в Україні. Оскільки жадоба до грошей — людська слабкість, прагнення до слави — теж слабкість людська, прагнення до влади — також слабкість. Всі людські недосконалості — слабкість людська. Якщо розглядати питання з точки зору християнства, то Біблія трактує ці речі досить визначено: слабкою є людина, щоб відмовитися від спокус. Інші традиційні світові релігії та філософії мають подібні поняття.
Концерту не буде. Але ми не ставимо крапки. Все плине, все змінюється — так говорили древні. І в жителів України є надія, що слабка людина зможе стати сильною, слабка держава може стати могутньою і незалежною від чужої ідеології, навіть, якщо вона просочується по подібним їй каналам. Україна зможе стати дійсно незалежною. Добро завжди сильніше за зло, інакше миру б не існувало: зло б його поглинуло. На щастя, в нас є надія.
