8 квітня 2008 р. під тиском китайської влади при тибетському монастирі Кірті було закрито школу. В цій школі виховувалися послушники віком молодше 18 років. У навчанні робився акцент на вивчення тибетської мови, а також викладання тибетської культури дітям кочівників. Про це повідомив Комітет тибетської солідарності, ґрунтуючись на даних, отриманих із власних джерел.
Цю засновану в 1986 р. школу, відвідувало близько 500 дітей. Для багатьох дітей, що не мають іншої можливості здобути освіту, вона була єдиною надією. Китайський уряд стверджує, що закриття пов'язане з участю деяких школярів у заворушеннях 15 березня. Проте тибетський комітет уважає, що це надуманий привід і що в цьому випадку йдеться про посилення перешкод для вивчення тибетської мови й збереження його культури.
Тортури у в'язницях
За даними очевидців, китайська влада й далі здійснює нічим не обґрунтовані арешти. За словами окремих тибетців, що були арештовані, протягом чотирьох днів вони отримували в день лише чашку чорного чаю й один «тінмо» - шматочок приготованого на парі хліба. Сильні побої і жорстокі тортури призводять до пошкоджень кінцівок, переломів ребер, один із тибетців утратив зір.
Тибетці - «вороги» Китаю
Китайський режим розглядає тибетців як ворогів Китаю і наполегливо стверджує, що мирне співіснування між китайцями й тибетцями неможливе. Це яскраво виявляється в часто вживаних ними формулюваннях.
У сфері праці тибетці сьогодні зазнають етнічної дискримінації та репресій, які все більше зростають. Китайська влада під приводом недовіри членам служб громадської безпеки, які мають тибетське походження, замінює їх китайцями-хань, що для тибетців означає втрату робочих місць і втрату коштів до існування.
Зважаючи на крайню напружену ситуацію в Тибеті, Комітет тибетської солідарності закликає ООН і міжнародне співтовариство прийняти до уваги такі його вимоги:
1) Негайно направити до Тибету незалежну комісію для проведення розслідування;
2) Домогтися вільного доступу преси до Тибету;
3) Негайно покласти край жорстоким убивствам, що здійснюються в усьому Тибеті;
4) Поклопотатися про звільнення усіх затриманих і арештованих тибетців;
5) Уможливити надання медичної допомоги пораненим тибетцям;
6) Забезпечити свободу пересування для людей і доступ до товарів життєвої необхідності.