Німецькі громадяни задають собі питання: «Що я можу зробити в світлі танучих льодовиків, зростаючої температури та політичної боротьби? Чи залишиться життя прекрасним і безтурботним у майбутньому?
Хто здатний щось змінити в цій ситуації? Можливо, хтось задає собі це питання з погляду фінансових інтересів, що впливають на глобальну гру на світовій арені, коли виробництво переноситься в країни з дешевою робочою силою на зразок Китаю та Індії. Там можна без проблем виробляти дешеві товари на тлі помилкового економічного зростання, не турбуючись про профспілки і не піклуючись про навколишнє середовище. У реальності, вигоди від такого зростання значно менші, ніж шкода для екології, яку неможливо усунути грошима. У Китаї, як і в Індії, відбувається стрімке забруднення повітря. Всього за декілька років ці дві країни обігнали США по викиду вуглекислого газу, і не спостерігається ніякого зниження. При цьому на частку США припадає чверть вихлопних газів, що викидаються в атмосферу.
Що можна зробити в такій ситуації? Хтось може запитати, на що буде схоже майбутнє, якщо ніхто не розповість правду американським громадянам і всім іншим? Наші діти ростуть, оточені пластмасовими ляльками і мобільними телефонами, виробленими в країнах з дешевою робочою силою, і здається, цьому раді. Але наші внуки можуть стати жертвами повеней або вмирати від спраги через брак питної води.
Звичайно, варто повернутися до питання: «Що я можу зробити, щоб відбулися зміни?». Виправляти нанесений навколишньому середовищу збиток необхідно шляхом його усвідомлення, задумавшись про економію і вдавшись до допомоги нашої фантазії.
Способів предостатньо, економність може доставляти радість, і розкіш давно вже не є ознакою соціального статусу. При вирішенні питання про те, як забезпечити хороше життя для нас і наших онуків і прекрасне майбутнє, уява не має меж. Просто варто задуматися...