Через дев'ять місяців після вторгнення в Україну президент Росії Володимир Путін починає розколювати Захід, оскільки високопоставлені європейські чиновники розлючені адміністрацією Джо Байдена і тепер звинувачують американців у тому, що вони наживаються на війні, в той час, як країни ЄС страждають.
Вибухові коментарі, зроблені публічно і приватно офіційними особами, дипломатами і міністрами в інших країнах, слідують за зростаючим гнівом в Європі з приводу американських субсидій, які загрожують знищити європейську промисловість. Кремль, ймовірно, вітатиме отруєння атмосфери серед західних союзників, повідомляє Politico.
"Зростання цін на газ в Європі викликане вторгненням Путіна в Україну та енергетичною війною Путіна проти Європи, і крапка", — заявив речник Ради національної безпеки (РНБ) президента Джо Байдена.
Експорт скрапленого природного газу з США до Європи "різко збільшився і дозволив Європі диверсифікувати свої поставки від Росії", додав він.
Найбільшим каменем спотикання в останні тижні стали субсидії та "зелені" податки Байдена, які, на думку Брюсселя, несправедливо перекошують торгівлю проти ЄС і загрожують знищити європейську промисловість. Попри офіційні заперечення Європи, Вашингтон поки що не демонструє жодних ознак відступів.
Водночас порушення, спричинені вторгненням Путіна в Україну, занурюють європейську економіку в рецесію, а інфляція, що зростає, та руйнівний тиск на енергопостачання загрожують відключеннями й нормуванням електроенергії цієї зими.
Намагаючись зменшити свою залежність від російських енергоносіїв, країни ЄС переходять на американський газ — але ціна, яку платять європейці, майже в чотири рази перевищує вартість такого ж палива в Америці. Крім того, ймовірне збільшення замовлень на військове спорядження американського виробництва, оскільки європейські збройні сили залишаються в кризовому стані після відправки зброї в Україну.
Все це стало занадто для високопосадовців у Брюсселі та інших столицях ЄС.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав високі ціни на газ у США "недружніми", а міністр економіки Німеччини закликав Вашингтон проявити більше "солідарності" і допомогти знизити витрати на енергоносії.
Міністри та дипломати з інших частин європейського блоку висловили розчарування тим, що адміністрація Байдена просто ігнорує вплив своєї внутрішньої економічної політики на європейських союзників.
Коли лідери ЄС звернулися до Байдена з питанням про високі ціни на американський газ на зустрічі G20 на Балі минулого тижня, президент США, за словами високопоставленого європейського чиновника, який цитувався вище, виявився просто не в курсі цього питання. Інші посадовці та дипломати ЄС погодилися з тим, що ігнорування американцями наслідків для Європи є головною проблемою.
Офіційні особи по обидва боки Атлантики визнають ризики, які все більш токсична атмосфера становитиме для Західного альянсу. Напруженість і суперечки — це саме те, чого хотів би Володимир Путін, вважають європейські та американські дипломати.
Водночас брюссельські чиновники розробляють плани створення фонду екстрених субсидій для порятунку європейської промисловості від колапсу.
Попри розбіжності щодо енергетики, Брюссель запанікував лише тоді, коли Вашингтон оголосив про програму промислових субсидій на суму 369 мільярдів доларів для підтримки "зелених" галузей промисловості в рамках Закону про зниження інфляції.
"Закон про зниження інфляції все змінив, — сказав один з дипломатів ЄС, — Вашингтон все ще наш союзник чи ні?"
Сполучені Штати на сьогодні є найбільшим постачальником військової допомоги Україні, надавши понад 15,2 мільярда доларів США у вигляді озброєнь та обладнання з початку війни. А ЄС надав Україні військову техніку на суму близько 8 млрд євро, за словами Жозепа Борреля.
Однак, за словами високопосадовця в одній з європейських столиць, на відновлення постачання сучасної зброї можуть піти "роки" через проблеми в ланцюжку поставок і виробництві мікросхем. Це викликало побоювання, що оборонна промисловість США може отримати ще більші прибутки від війни.
Пентагон вже розробляє дорожню карту для прискорення продажу озброєнь, оскільки зростає тиск з боку союзників щодо задоволення більших потреб в озброєнні та техніці.