Росія грабує українські музеї, щоб стерти історію України
2000 вкрадених творів мистецтва можуть свідчити про бажання Путіна "стерти" історію України.
Local official: Russia steals over 2,000 artworks from Mariupol museums.
— The Kyiv Independent (@KyivIndependent) April 28, 2022
According to Petro Andriushchenko, advisor to Mariupol mayor, stolen artworks include paintings of Ivan Aivazovsky and Mariupol-native Arkhip Kuindzhi, ancient icons, and medals.
Коли почалося вторгнення Росії в Україну, директор краєзнавчого музею в Мелітополі Лейла Ібрагімова наказала сховати скарб стародавніх золотих артефактів скіфського періоду. Усього кілька тижнів потому вона була викрадена і допитана російськими військами. Вони вимагали повідомити, де знаходиться скіфське золото, але вона відмовилася співпрацювати.
Згодом працівницю музею Галину Андріївну Кучер тримали під дулом пістолета та просили показати «експерту» і російським агентам, де знаходиться золото. Вона також відмовилася повідомити, де знаходиться колекція. Згодом Кучер була викрадена зі свого будинку 30 квітня, і її місцеперебування залишається невідомим, повідомляє Guardian.
Згідно зі звітом про крадіжку, російські війська врешті-решт знайшли скарб, який датується 4 століттям до н.е. і зберігався у коробках у підвалі музею. Предмети були вивезені до Донецька, до контрольованого Росією регіону Донбасу, з метою «безпеки», а новий директор музею, Євген Горбачов, заявив, що золоті артефакти важливі не лише для українців, а й «представляють велику культурну цінність для всього колишнього Радянського Союзу». Його ретельно підібрані слова повинні були навіяти думку про те, що ця спадщина має не український, а радянський характер, припускаючи, що Україна знову перебуває у сфері впливу та контролю Росії.
На сьогодні російські війська зруйнували або завдали серйозної шкоди 250 музеям та установам в Україні. Повідомлялося також, що двадцять п'ять картин української народної художниці Марії Приймаченко згоріли через попадання ракети в історико-краєзнавчий музей в Іванкові , однак потім з'явилась інформація, що картини заздалегідь було перевезено, тож вони вціліли.
Музей «Архип Куїнджі» в обложеному місті Маріуполі був сильно пошкоджений внаслідок авіаудару, після якого картини опинились незахищеними та висіли на стінах серед купи уламків.
Лабораторія моніторингу культурної спадщини, якою керував Музей природної історії штату Вірджинія спільно зі Смітсонівським інститутом, вже зафіксувала понад 110 меморіалів, зруйнованих російською зброєю. Але, крім руйнування музеїв і галерей, російські війська звинувачуються в крадіжці близько 2 000 творів мистецтва. Крім крадіжки скіфського золота з Мелітополя, з Маріуполя було вивезено рукописний сувій Тори та Євангеліє, надруковане у Венеції у 1811 році.
Конфіскація творів мистецтва автократичними лідерами як засіб переписування культурної історії країни та просування своїх інтересів не є чимось новим: у 1937 році Гітлер менш ніж за місяць конфіскував 17 000 творів мистецтва із понад 100 німецьких музеїв. Деякі були виставлені на його виставці "Дегенеративного мистецтва", але багато що було знищено або «втрачено». Наполеон відправив до Парижа вагони з шедеврами з усієї Європи: класичні скульптури Аполлона Бельведерського та Лаокоона з Італії, «Зішестя з хреста» Рубенса з Бельгії… А останні крадіжки є спробами Путіна стерти незалежну історію України та просунути свою власну експансіоністську модель.
Очевидно, що Путін вважає скіфське золото особливо важливим для культурної ідентичності та незалежності України. Це не вперше, коли він намагається претендувати на нього для Росії. У 2014 році частина скіфського золота була передана у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі. Чотири з українських музеїв, які їх відправили туди, були з Криму. Коли Крим був анексований, Путін чинив тиск на Нідерланди, щоб відправили золото назад. Після тривалого судового позову у жовтні 2021 року суддя виніс остаточне рішення про те, що роботи безумовно належать Державному музейному фонду України, а не контрольованим Росією кримським музеям (нині роботи залишаються в голландському музейному сховищі).
Якщо розглянути художні твори, які були вивезені з Маріуполя, вимальовується чітка картина. Ці роботи було обрано для того, щоб підірвати національну ідентичність України.
Наприклад, картини західноєвропейських художників не були обрані як мішені. Натомість було вкрадено роботи українських та російських художників. Візьмемо приклад художника-мариніста ХІХ століття Івана Айвазовського. Він народився у Феодосії та був провідним художником, який писав море, заходи сонця і кораблі під час бурі. Архип Куїнджі, ще один художник, чиї роботи було вилучено, народився у Маріуполі. Його картини — це пейзажі "гармонійної нерухомості".
Обидва митці працювали в регіонах, які сьогодні знаходяться на території сучасних України та Росії, і Росія теж претендує на ці витвори мистецтва.