У той час як лідери Заходу запровадили економічні санкції проти Росії через її війну в Україні, Китай утримався. Така поведінка вимагає звернути увагу на відносини між Комуністичною партією Китаю (КПК) та урядом України.
Україна та режим КПК встановили дипломатичні відносини 4 січня 1992 року, майже одразу після того, як Україна проголосила свою незалежність у 1991 році, після розпаду колишнього Радянського Союзу.
Успадкувавши військову промисловість колишнього Радянського Союзу, Україна встановила тісні стосунки із КПК; КПК отримала від України величезну допомогу у галузі військового обладнання та технологій.
Що стосується військового обладнання, Україна продала свій «Варяг», який був переобладнаний ВМС Народно-визвольної армії і став першим китайським авіаносцем «Ляонін»; разом із «Варягом» було передано відповідні креслення.
Китайське державне ЗМІ Global Times у 2015 році повідомило: «Протягом 20 років Україна експортувала до КПК понад 30 видів військових технологій, пов'язаних із ключовим обладнанням, таким як: авіаносці, енергосистеми великих кораблів, проекти великих транспортних літаків, надзвукові сучасні навчальні літаки, танкові двигуни та ракети класу "повітря-повітря"».
«В України КПК придбала майже всі військові технології, які вона хотіла отримати», — йдеться у доповіді.
Тисячі українських військових інженерів були завербовані для роботи в КПК, включно з Валерієм Васильовичем Бабичем, головним конструктором «Варяга».
Один із теоретичних журналів КПК якось заявив, що військова промисловість Китаю «вичерпала дивіденди України». Global Times одного разу визнав, що «без України КПК не мав би оборонних досягнень».
КПК також покладалася на Україну у своїй програмі освоєння Місяця. Згідно зі звітом, підготовленим IGCC (Інститут глобальних конфліктів та співробітництва) у 2015 році, «Україна успадкувала значну частину космічної промисловості колишнього Радянського Союзу, на якій Україна започатковує свою співпрацю з Китаєм, особливо в галузі балістичних ракет та ракет-носіїв».
У 2011 році Україна та Китай встановили стратегічне партнерство та домовилися про співпрацю у галузі торгівлі, науки та техніки, авіації, аерокосмічної промисловості, сільського господарства та будівництва інфраструктури.
У 2016 році китайська агропромислова компанія COFCO інвестувала 75 мільйонів доларів США в термінал з перевалки зерна та олії у Миколаївському морському порту.
Робітник демонструє соєві боби, імпортовані з України, у порту в Наньтуні, у східній китайській провінції Цзянсу, 10 травня 2019 року. (STR/AFP/Getty Images)
2019 року китайський телекомунікаційний гігант Huawei виграв контракт на будівництво мережі 4G для київського метрополітену.
Китай став головним торговим партнером України; обсяг торгівлі між двома сторонами досяг $15 млрд у 2020 році та майже $19 млрд у 2021 році, згідно з митними даними українського уряду.
У червні минулого року заступник міністра економіки України Тарас Качка заявив, що Китай є найважливішим стратегічним партнером України в Азії.
30 червня Україна підписала угоду з Китаєм щодо поглиблення співпраці в інфраструктурних проектах. Умови угоди передбачають фінансування на пільгових умовах та будівництво китайською стороною: доріг, мостів та аеропортів.
У липні минулого року президент України Володимир Зеленський провів свою першу телефонну розмову із лідером КПК Сі Цзіньпіном. Зеленський заявив, що "українська сторона надає великого значення і налаштована на розвиток тіснішого українсько-китайського стратегічного партнерства" а Україна може стати "мостом до Європи" для китайського бізнесу.
4 липня 2016 року, під час святкування 95-ї річниці заснування КПК, тодішній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила послу Китаю в Україні Ду Вею, що її партія «Батьківщина» вітає міжпартійні відносини з Китаєм а Україні слід запозичити досвід КПК в управлінні країною.
Відповідно до звіту про зовнішню політику України за 2019 рік, «партія "Батьківщина" виявляє помітно більший інтерес до Китаю, ніж інші політичні партії. У її передвиборчій програмі "Новий курс України" йдеться, що нова формула переговорів, так звана «Будапешт+», має включати Китай».
У липні 2021 року Зеленський та його політична партія "Слуга народу" привітали КПК зі 100-річним ювілеєм. Лідер "Слуги народу" Давид Арахамія наголосив, що його партія поділяє "загальні принципи" з КПК.
Коли світ засудив Пекін за порушення політики Гонконгу «одна країна – дві системи» та ерозію свобод у місті, тодішній прем'єр-міністр Тимошенко заявила китайським державним ЗМІ «Сіньхуа», що інші країни "не мають права втручатися у внутрішні справи Китаю".
Минулого року Україна різко відмовилася від підтримки заяви Організації Об'єднаних Націй, яка засуджує жорстоке поводження китайського режиму з мусульманами-уйгурами у Сіньцзяні.
У грудні 2013 року Китай та Україна підписали «Договір про дружбу та співпрацю», і випустили спільну заяву, в якій говорилося, що «Китай зобов'язується беззастережно не застосовувати та не загрожувати застосуванням ядерної зброї проти без'ядерної України, і Китай також зобов'язується надати Україні [гарантію ] ядерної безпеки, коли Україна зіткнеться із вторгненням із застосуванням ядерної зброї або [коли] Україна опиниться під загрозою ядерного вторгнення».
Але зараз, на тлі війни між Росією та Україною, найсильнішою заявою КПК сьогодні є заклик Сі до «максимальної стриманості» в Україні 8 березня.
Китай, який «відмовився засудити дії Росії в Україні або назвати їх вторгненням, неодноразово висловлювався проти того, що він називає незаконними санкціями щодо Росії», повідомило агентство Reuters 8 березня.
То де ж тепер підтримка Китаю? Невже Україна нарешті зрозуміла, що КПК порушує свої обіцянки?
За матеріалами The Epoch Times USA